Кельн
Жахлива безперервна злива - ось найбільше враження від Кельна в серпні 2015-го. Всі спроби побачити численні залишки римських споруд та тисячолітніх романських храмів змив дощ в перші ж хвилини після приїзду. Добре, що головна візитівка міста - Кельнський собор, знаходиться відразу ж біля головного вокзалу. Але і його зафіксувати на камеру виявилося не так просто: тільки дістаєш фотік, об'єктив умить заливає водою. Власне, їхав я до Кельна не заради собору - подібних величних готичних храмів доводилося бачити не один. Головною ціллю, насправді, було побачити мого друга дитинства Романа, який емігрував сюди в далекі 90-ті. Бігло пробігши центральною частиною міста, ми купили пива в магазинчику у іранця, і пішли до Романа в очікування закінчення зливи. Але все виявилося марним - в ніч і під ранок дощ не припинився. Навпаки, це був лише початок. Злива не припинялася ще 3 дні.
Але подивитися місто такі вдалося. Передусім, завдяки наполегливості Романа. Щоправда наслідком цього став вихід з ладу моєї фотокамери, чохол був наскрізь мокрим. Це було справжньою трагедією, оскільки попереду ще був майже тиждень найцікавішої частини подорожі Дойчландом. Образившись на погоду і обставини, наступного ранку і поїхав у Бремен.
Кельнський собор - найбільше диво міста. Він не найвищий в світі, як багато хто думає. Найвищий знаходиться в Ульмі, а кельнський - лише п'ятий за висотою. Собор присвячений Святому Петру і Пресвятій Діві Марії.
Це диво готики почав закладати у 1248 році архієпископ Конрад фон Гохштаден, а зводили його понад 6 століть. Завершено собор було лише у 1880 році. Він є завдовжки 144,5 м та має 86,5 м ширини, а його дві вежі сягають 157 м у висоту. Форми фундаменту храм запозичив у французьких попередників. Щоб бути гарно освітленим, була використана арочно-контрфорсна система споруди. Форма арок була не напівкруглою, а загостреною, це дозволяло зробити рівномірне перекриття ними всієї поверхні будівлі, підкреслюючи спрямованість вгору всієї конструкції.
Зовні на будівлі - маса опорних пілястр, галерей, наскрізних решіток, а його головний портал багато прикрашений скульптурною пластикою, декоративною різьбою, повторюваної від ярусу до ярусу стрілчастими арками.
Портали головного фасаду:
Інтер'єр - типовий для готичного храму:
Вітражі:
Друге, що мені дуже хотілося подивитися в Кельні - це ратуша, найстаріша частина якої походить з 1330 року. На початку XV століття до ратуші була прибудована вежа в стилі пізньої готики, що закінчується вгорі пожежним майданчиком.
В середині XV століття до ратуші було добудовано архітектурний портал для входу в будівлю.
Найцікавіше в ратуші - це п'ятиповерхова вежа висотою 61 метр. Всередині минулого століття на вежі встановили 14-тонний карільйон з 45 бронзових дзвонів, який 4 рази на добу відзвонює одну із запрограмованих 24 мелодій.
На карнизах кожного поверху розміщені скульптурні фігури різних історичних осіб: першого - королів, імператорів і пап римських, з другого по четвертий - знаменитих мешканців міста з VIII по XX століття, а останнього - святих і покровителів Кельна.
Східний фасад ратуші виходить на площу Старий Ринок (Alter Markt):
Будинки на Старому Ринку:
Ще одна цікава площа - Fischmarkt (Рибний Ринок), розташована на березі Рейну:
На Рибний Ринок східним фасадом виходить найвідоміша романська церква Кельну - Великий Святий Мартин:
Церква Святої Марії Капітолійської:
Кельнська синагога:
Будинок одеколону або будинок 4711 - це старовинна фабрика з виробництва "кельнскої води", саме так з французького переводиться "одеколон":
Але подивитися місто такі вдалося. Передусім, завдяки наполегливості Романа. Щоправда наслідком цього став вихід з ладу моєї фотокамери, чохол був наскрізь мокрим. Це було справжньою трагедією, оскільки попереду ще був майже тиждень найцікавішої частини подорожі Дойчландом. Образившись на погоду і обставини, наступного ранку і поїхав у Бремен.
Кельнський собор - найбільше диво міста. Він не найвищий в світі, як багато хто думає. Найвищий знаходиться в Ульмі, а кельнський - лише п'ятий за висотою. Собор присвячений Святому Петру і Пресвятій Діві Марії.
Це диво готики почав закладати у 1248 році архієпископ Конрад фон Гохштаден, а зводили його понад 6 століть. Завершено собор було лише у 1880 році. Він є завдовжки 144,5 м та має 86,5 м ширини, а його дві вежі сягають 157 м у висоту. Форми фундаменту храм запозичив у французьких попередників. Щоб бути гарно освітленим, була використана арочно-контрфорсна система споруди. Форма арок була не напівкруглою, а загостреною, це дозволяло зробити рівномірне перекриття ними всієї поверхні будівлі, підкреслюючи спрямованість вгору всієї конструкції.
Зовні на будівлі - маса опорних пілястр, галерей, наскрізних решіток, а його головний портал багато прикрашений скульптурною пластикою, декоративною різьбою, повторюваної від ярусу до ярусу стрілчастими арками.
Портали головного фасаду:
Інтер'єр - типовий для готичного храму:
Вітражі:
Друге, що мені дуже хотілося подивитися в Кельні - це ратуша, найстаріша частина якої походить з 1330 року. На початку XV століття до ратуші була прибудована вежа в стилі пізньої готики, що закінчується вгорі пожежним майданчиком.
В середині XV століття до ратуші було добудовано архітектурний портал для входу в будівлю.
Найцікавіше в ратуші - це п'ятиповерхова вежа висотою 61 метр. Всередині минулого століття на вежі встановили 14-тонний карільйон з 45 бронзових дзвонів, який 4 рази на добу відзвонює одну із запрограмованих 24 мелодій.
На карнизах кожного поверху розміщені скульптурні фігури різних історичних осіб: першого - королів, імператорів і пап римських, з другого по четвертий - знаменитих мешканців міста з VIII по XX століття, а останнього - святих і покровителів Кельна.
Східний фасад ратуші виходить на площу Старий Ринок (Alter Markt):
Будинки на Старому Ринку:
Ще одна цікава площа - Fischmarkt (Рибний Ринок), розташована на березі Рейну:
На Рибний Ринок східним фасадом виходить найвідоміша романська церква Кельну - Великий Святий Мартин:
Церква Святої Марії Капітолійської:
Кельнська синагога:
Будинок одеколону або будинок 4711 - це старовинна фабрика з виробництва "кельнскої води", саме так з французького переводиться "одеколон":