Полтава: губернське земство
Найвідомішою будівлею в стилі українського модерну можна вважати будинок губернського земства у Полтаві. Власне, саме в цього будинку цей стилі отримав стою путівку у життя. Спочатку, коли у 1903 році архітектор В.Кричевський запропонував на конкурс з розробки архітектури будинку Полтавського губернського земства свій проект, стиль його проекту був віднесений до псевдо-мавританського стилю, тому що він мав незнайомі архітектурні форми. Дуже швидко новий архітектурних напрям назвали «модернізований український стиль», а згодом - "український модерн". В його основі лежали форми української народної хатньої і церковної архітектури. Основними його елементами є використання синусоїдальних ліній, стилізованих квітів, язиків полум'я, хвилястих ліній, запозичених в природі.
Будинок Полтавського губернського земства, що знаходиться на вул. Конституції на місці садиби козака Павла Руденка, споруджено в 1903-1908 рр. за проектом архітектора В.Кричевського з використанням первісних проектів О.Ширшова (1902 р.) і В.Ніколаєва (1903 р.). В оздобленні брали участь художники О.Сластіон, С.Васильківський, М.Самокиш, М.Беркос, М.Уваров, учні Миргородської керамічної школи та опішнянські гончарі. Сьогодні використовується як Полтавський краєзнавчий музей.
Споруда земства мурована, двоповерхова, на напівпідвалі, з мансардовим поверхом, Ш-подібна в плані. Чоловий фасад, звернений на захід, - симетричний, тридільний, з трьома ризалітами, з яких центральний фланковано вежами з двозаломними верхами. Корпус увінчують високі дахи з полив’яної черепиці (первісне - блакитно-зеленої, нині - червоної).
Фасади мають вишукану поліхромну декорацію з використанням традицій українського народного мистецтва: цоколь викладено з рожевого граніту, стіни облицьовано керамічною плиткою ясно-вохристої барви, на тлі якої виразно читаються поліхромні деталі - герби м. Полтави та повітових міст губернії, розетки, композиції на кшталт “вазона” та “дерева життя”. Вікна закомпоновані в нішах, з перемичками різноманітних форм - прямими, арковими, трапецієподібними. У декорі широко застосовано різьблені поліхромні колонки, кронштейни тощо.
Головний вхід заглиблено в лоджію трапеційної форми, таку ж форму має дверний проріз, різьблені двері із орнаментом на тему «дерево життя».
Обабіч головного входу - спаровані вікна з гранчастим різьбленим стовпчиком, над яким на стіні півколом розгорнув свої орнаментальні віти «вазон». Над головним порталом влаштовані потрійні вікна з крученими білосиніми колонами, над якими зображено герб Полтави в оточенні прапорів.
Будинок перші 12 років функціонував як адміністративно-музейна споруда, у 1920 році його було віддано під Центральний пролетарський музей Полтавщини. Будинок постраждав у 1943 році від пожежі, а в 1958-1964 рр. його реставровано.
Бічний фасад:
Флігель:
Інтер’єри будівлі оздоблені поліхромним орнаментальним і декоративним живописом.
Широко застосовані орнаментальні прикраси: на 2-му поверсі вони скомпоновані, як арабески у вигляді «вазонів», над трапеційними вікнами розміщені досконало намальовані орнаментальні вставки на тему «дерево життя».
Сьогодні в будинку земства перебуває Полтавський краєзнавчий музей. В сорока музейних залах і фондосховищах Полтавського музею представлено близько 300 тисяч експонатів. Музейна експозиція ділиться на чотири основні розділи: природознавчий, стародавньої історії, нової історії, історії 20 століття. Кожен розділ має декілька експозиційних залів.
Будинок Полтавського губернського земства, що знаходиться на вул. Конституції на місці садиби козака Павла Руденка, споруджено в 1903-1908 рр. за проектом архітектора В.Кричевського з використанням первісних проектів О.Ширшова (1902 р.) і В.Ніколаєва (1903 р.). В оздобленні брали участь художники О.Сластіон, С.Васильківський, М.Самокиш, М.Беркос, М.Уваров, учні Миргородської керамічної школи та опішнянські гончарі. Сьогодні використовується як Полтавський краєзнавчий музей.
Споруда земства мурована, двоповерхова, на напівпідвалі, з мансардовим поверхом, Ш-подібна в плані. Чоловий фасад, звернений на захід, - симетричний, тридільний, з трьома ризалітами, з яких центральний фланковано вежами з двозаломними верхами. Корпус увінчують високі дахи з полив’яної черепиці (первісне - блакитно-зеленої, нині - червоної).
Фасади мають вишукану поліхромну декорацію з використанням традицій українського народного мистецтва: цоколь викладено з рожевого граніту, стіни облицьовано керамічною плиткою ясно-вохристої барви, на тлі якої виразно читаються поліхромні деталі - герби м. Полтави та повітових міст губернії, розетки, композиції на кшталт “вазона” та “дерева життя”. Вікна закомпоновані в нішах, з перемичками різноманітних форм - прямими, арковими, трапецієподібними. У декорі широко застосовано різьблені поліхромні колонки, кронштейни тощо.
Головний вхід заглиблено в лоджію трапеційної форми, таку ж форму має дверний проріз, різьблені двері із орнаментом на тему «дерево життя».
Обабіч головного входу - спаровані вікна з гранчастим різьбленим стовпчиком, над яким на стіні півколом розгорнув свої орнаментальні віти «вазон». Над головним порталом влаштовані потрійні вікна з крученими білосиніми колонами, над якими зображено герб Полтави в оточенні прапорів.
Будинок перші 12 років функціонував як адміністративно-музейна споруда, у 1920 році його було віддано під Центральний пролетарський музей Полтавщини. Будинок постраждав у 1943 році від пожежі, а в 1958-1964 рр. його реставровано.
Бічний фасад:
Флігель:
Інтер’єри будівлі оздоблені поліхромним орнаментальним і декоративним живописом.
Широко застосовані орнаментальні прикраси: на 2-му поверсі вони скомпоновані, як арабески у вигляді «вазонів», над трапеційними вікнами розміщені досконало намальовані орнаментальні вставки на тему «дерево життя».
Сьогодні в будинку земства перебуває Полтавський краєзнавчий музей. В сорока музейних залах і фондосховищах Полтавського музею представлено близько 300 тисяч експонатів. Музейна експозиція ділиться на чотири основні розділи: природознавчий, стародавньої історії, нової історії, історії 20 століття. Кожен розділ має декілька експозиційних залів.