Каньйон річки Смотрич
Каньйон річки Смотрич - найцікавіша природна цікавінка не лише Кам'янця, але всього Поділля. Це - глибока вузька долина Смотрича із стрімкими схилами, що сягають висоти 50 метрів. Каньйон у творений течією річки крізь товщу Товтр на території Кам'янця та Кам'янецького району. В каньйоні розташовані унікальні оборонно-гідротехнічні споруди - Польська і Руська брами, передмістя Карвасари під Старою фортецею з дерев'яною Хрестовоздвиженською церквою, Порохові склади, старий павзавод і водоспад. Уздовж каньйону проходить найдовша вулиця старого Кам'янця - Руська.
Над урвищем каньйону розташовані оборонні споруди Старого міста: Верхня польська брама, Гончарська, Різницька і Кравецька вежі, церкви і костели. Каньйон в межах міста перетинать три великих мости - Замковий, Новопланівський та "Лань, що біжить", а також декілька маленьких місточків і пішохідних кладок. Над каньйоном є декілька оглядових майданчиків, з яких добре видно сам каньйон і Старе місто.
Почнемо огляд каньйону з найулюбленішого місця туристів - Новопланівського мосту, який з'їднує Старе місто та Новий план. Його висота складає 36 метрів і з нього добре видно каньйон і Гончарську башту:
Новопланівський міст над каньйоном:
Річка Смотрич:
Стінки каньйону:
Так каньйон виглядає влітку:
Каньойн навесні:
Але найгарніше тут - восени:
З другого боку мосту - кам'яний олень, символ Кам'янця:
Легенда про оленя пов'язано із заснуванням Кам'янця. Одного дня поїхали брати Коріатовичі полювати на оленів. Але відстав старший брат, щоб коня напоїти, і заблукав... Побачив, як зненацька з-за куща на пагорб вибіг олень. Роги його золотаво виблискували на сонці, а копита були срібні. Забажав князь Олександр зловити оленя, щоб мати славу найпершого мисливця. Олень втікав від Олександра, але, здавалось, ніби він манить князя за собою. Ось олень знов поруч і каже до нього людським голосом: «Сідай на мене, я виведу тебе з лісу. Я довезу тебе до місця, що дасть тобі славу і буде тобі рідною домівкою. Це острів чудовий. Тут давнє місто зруйновано, засипано землею його мури. Ти його відродиш разом із братами і матимеш славу. Там ви будете князювати. Місто буде щасливим. Не жалкуй, що не вловив мене, бо я не олень, я - мрія твоя про удільне князівство».
Довіз олень князя до того острова і залишив там. Князь покликав братів подивитися на острів. Сподобалось його братам це місце, бо острів був скелями захищений. Невдовзі багато майстрів і купців у місто переселилося. І отримало воно назву Кам'янець,тому що з каменю будували, а річку, яка оточувала місто, нарекли - Смотрич. У річку можна було «смотреть», або дивитися, бо вода в ній така чиста, що видно, як риба плаває.
Сусід кам'янецького оленя - орел:
Бронзовий олер стоїть в сквері біля Новопланівського мосту і дивитися на каньйон і Старе місто:
Спустимося сходами, що біля Новопланівського мосту, щоб подивитися каньйон знизу:
Новопланівський міст з каньйону:
Гребля на Смотричі:
Зі стінок каньйону падає невеликий водоспад:
Вулиця Руська - єдина, що пролягає по дну каньйону:
Так каньйон виглядає на півдні Старого міста біля Руськів Фільварків:
Вид в інший бік: Смотрич і казарми фортеці:
В каньйоні річки Смотрич збереглися два унікальних оборонно-гідротехнічних комплекси XV - XVI століть - Руська і Польська брами. Принцип функціонування оборонно-гідротехнічної системи Руської та Польської брам полягав у послідовному перекритті їхніх шлюзів, внаслідок чого каньйон до певного рівня затоплювався водою, унеможливлюючи підступ ворога до міста. Рівень води в каньйоні регулювали за допомогою шлюзів, а також водопропускного отвору в Замковому мості.
Руська брама:
Польська брама:
На південь від Польської брами в каньйоні можна знайти "Башту на броді" (Башту Захаржевську):
Каньйон, Польська брама та католицький фасад Кам'янця з Польських Фільварків:
Найкраще каньйон можна роздивитися в передмісті Карвасари, що розташувалося під Старою фортецею.
Дерев'яна Хрестовоздвиженська церква і стіни каньйону:
Смотрич в Карвасарах:
Вид на Карвасари і каньйон з Замкового мосту:
Вид на Смотрич та католицький фасад Кам'янця із Замкового мосту:
Найвищий міст над каньйоном - "Лань, що біжить". Він є найвищим автомобільним мостом в Україні і має висоту метра. Він є копією моста Шарлоти в Люксембурзі.
З мосту і з місць, поряд з мостом, каньйон виглядає найбльш ефектно:
Над каньйоном біля мосту "Лань, що біжить" встановлено пам'ятник циганській кибитці. Пам'ятник спочатку був встановлений у Києві у Бабиному Яру в пам'ять про циган розстріляних гітлерівцями восени 1941 р.. Пізніше був перенесений в Кам'янець-Подільський і встановлений над каньйоном. Пам'ятник виконано у вигляді кибитки у натуральний розмір з кованого металу, автор пам'ятника- видатний, всесвітньо відомий український архітектор Анатолій Ігнащенко.
Ранок в каньоні біля мосту "Лань, що біжить":
Ще раз спустимося в каньйон, щоб побачити там декілька цікавих пам'яток.
На півночі Старого міста в каньйоні збереглися будівлі першого в Кам'янці бровару (пивоварного заводу). Бровар був збудований у 1872 році баронесою Евеліною Юній на місці колишньої броварні Йозефа Верницького. Пам'ятка є зразком промислової архітектури епохи промислового підйому.
Перші дві заводські будівлі (північна частина існуючого головного корпусу) - цегляні на кам'яному фундаменті, прямокутні, триповерхові з підвалами. З південного боку до них примикала огорожа. У 1880 р. до південно-західного рогу другої будівлі з боку двору прибудовують цегляне, на кам'яному фундаменті, двоповерхова з підвалами споруда, де розміщувався склад і льох. У 1888 р. будують кам'яний напівпідвальний льодовик, в 1890 році - кам'яну під залізним дахом будівлю для складу і сушки. У кінці XIX - початку XX ст. до західного фасаду складу пристроюють двоповерховий кам'яний житловий будинок під залізним дахом. У 1923 р. в основній будівлі заводу знаходилися наступні відділення: варильне, паровичне, сушарне, комора і солодівня, розливне, бродильне з підвалом, льодовик і склад.
Неподалік від старого пивзаводу в каньйоні є ще одна цікава пам'ятка - порохові склади. Офіційно вважається, що їх збудував військовий інженер і архітектор, комендант кам'янецької фортеці Ян де Вітте у 1778-1779 роках. Проте в літературі зустрічаються данні, що порохові склади були збудовані ще у 1730 році на місці більш старих.
У 1797 році під час ремонту дах над складами був піднятий. У 1834 р. за проектом архитектора Сімеона Учти були проведені перебудови. Схил, що примикав до складів, був підрізаний, огорожа продовжена в південному напрямі і замкнута біля підніжжя схилу. У її західній і східній стінах влаштовані ворота. У другій половині XIX ст. в складах зберігалася нафта, і під час пожежі 1878 р. вони сильно постраждали. На рубежі XX ст. їх стали використовувати під стайні, а пізніше - під складські приміщення, у зв'язку з чим вони були частково перебудовані.
В 1862 р. будівля постраждала від пожежі, яка виникла через спалах нафти. Після ремонту використовувалася під конюшні, пізніше знову під склади. До кінця 1970 -х рр.. використовувались під продовольчі склади підприємством Міськхарчоторгу.
Надпис над входом: "Non incaua futurі" - "Думай про майбутнє"
Порохові склади з оглядового майданчику на Польських Фільварках:
Каньойн біля порохових складів:
Смотрис і млин Ірафа у передмісті Видринка:
Каньйон біля Польських Фільварків:
Каньойн і майже все Старе місто з півдня:
Каньойн і майже все Старе місто з півночі:
Над урвищем каньйону розташовані оборонні споруди Старого міста: Верхня польська брама, Гончарська, Різницька і Кравецька вежі, церкви і костели. Каньйон в межах міста перетинать три великих мости - Замковий, Новопланівський та "Лань, що біжить", а також декілька маленьких місточків і пішохідних кладок. Над каньйоном є декілька оглядових майданчиків, з яких добре видно сам каньйон і Старе місто.
Почнемо огляд каньйону з найулюбленішого місця туристів - Новопланівського мосту, який з'їднує Старе місто та Новий план. Його висота складає 36 метрів і з нього добре видно каньйон і Гончарську башту:
Новопланівський міст над каньйоном:
Річка Смотрич:
Стінки каньйону:
Так каньйон виглядає влітку:
Каньойн навесні:
Але найгарніше тут - восени:
З другого боку мосту - кам'яний олень, символ Кам'янця:
Легенда про оленя пов'язано із заснуванням Кам'янця. Одного дня поїхали брати Коріатовичі полювати на оленів. Але відстав старший брат, щоб коня напоїти, і заблукав... Побачив, як зненацька з-за куща на пагорб вибіг олень. Роги його золотаво виблискували на сонці, а копита були срібні. Забажав князь Олександр зловити оленя, щоб мати славу найпершого мисливця. Олень втікав від Олександра, але, здавалось, ніби він манить князя за собою. Ось олень знов поруч і каже до нього людським голосом: «Сідай на мене, я виведу тебе з лісу. Я довезу тебе до місця, що дасть тобі славу і буде тобі рідною домівкою. Це острів чудовий. Тут давнє місто зруйновано, засипано землею його мури. Ти його відродиш разом із братами і матимеш славу. Там ви будете князювати. Місто буде щасливим. Не жалкуй, що не вловив мене, бо я не олень, я - мрія твоя про удільне князівство».
Довіз олень князя до того острова і залишив там. Князь покликав братів подивитися на острів. Сподобалось його братам це місце, бо острів був скелями захищений. Невдовзі багато майстрів і купців у місто переселилося. І отримало воно назву Кам'янець,тому що з каменю будували, а річку, яка оточувала місто, нарекли - Смотрич. У річку можна було «смотреть», або дивитися, бо вода в ній така чиста, що видно, як риба плаває.
Сусід кам'янецького оленя - орел:
Бронзовий олер стоїть в сквері біля Новопланівського мосту і дивитися на каньйон і Старе місто:
Спустимося сходами, що біля Новопланівського мосту, щоб подивитися каньйон знизу:
Новопланівський міст з каньйону:
Гребля на Смотричі:
Зі стінок каньйону падає невеликий водоспад:
Вулиця Руська - єдина, що пролягає по дну каньйону:
Так каньйон виглядає на півдні Старого міста біля Руськів Фільварків:
Вид в інший бік: Смотрич і казарми фортеці:
В каньйоні річки Смотрич збереглися два унікальних оборонно-гідротехнічних комплекси XV - XVI століть - Руська і Польська брами. Принцип функціонування оборонно-гідротехнічної системи Руської та Польської брам полягав у послідовному перекритті їхніх шлюзів, внаслідок чого каньйон до певного рівня затоплювався водою, унеможливлюючи підступ ворога до міста. Рівень води в каньйоні регулювали за допомогою шлюзів, а також водопропускного отвору в Замковому мості.
Руська брама:
Польська брама:
На південь від Польської брами в каньйоні можна знайти "Башту на броді" (Башту Захаржевську):
Каньйон, Польська брама та католицький фасад Кам'янця з Польських Фільварків:
Найкраще каньйон можна роздивитися в передмісті Карвасари, що розташувалося під Старою фортецею.
Дерев'яна Хрестовоздвиженська церква і стіни каньйону:
Смотрич в Карвасарах:
Вид на Карвасари і каньйон з Замкового мосту:
Вид на Смотрич та католицький фасад Кам'янця із Замкового мосту:
Найвищий міст над каньйоном - "Лань, що біжить". Він є найвищим автомобільним мостом в Україні і має висоту метра. Він є копією моста Шарлоти в Люксембурзі.
З мосту і з місць, поряд з мостом, каньйон виглядає найбльш ефектно:
Над каньйоном біля мосту "Лань, що біжить" встановлено пам'ятник циганській кибитці. Пам'ятник спочатку був встановлений у Києві у Бабиному Яру в пам'ять про циган розстріляних гітлерівцями восени 1941 р.. Пізніше був перенесений в Кам'янець-Подільський і встановлений над каньйоном. Пам'ятник виконано у вигляді кибитки у натуральний розмір з кованого металу, автор пам'ятника- видатний, всесвітньо відомий український архітектор Анатолій Ігнащенко.
Ранок в каньоні біля мосту "Лань, що біжить":
Ще раз спустимося в каньйон, щоб побачити там декілька цікавих пам'яток.
На півночі Старого міста в каньйоні збереглися будівлі першого в Кам'янці бровару (пивоварного заводу). Бровар був збудований у 1872 році баронесою Евеліною Юній на місці колишньої броварні Йозефа Верницького. Пам'ятка є зразком промислової архітектури епохи промислового підйому.
Перші дві заводські будівлі (північна частина існуючого головного корпусу) - цегляні на кам'яному фундаменті, прямокутні, триповерхові з підвалами. З південного боку до них примикала огорожа. У 1880 р. до південно-західного рогу другої будівлі з боку двору прибудовують цегляне, на кам'яному фундаменті, двоповерхова з підвалами споруда, де розміщувався склад і льох. У 1888 р. будують кам'яний напівпідвальний льодовик, в 1890 році - кам'яну під залізним дахом будівлю для складу і сушки. У кінці XIX - початку XX ст. до західного фасаду складу пристроюють двоповерховий кам'яний житловий будинок під залізним дахом. У 1923 р. в основній будівлі заводу знаходилися наступні відділення: варильне, паровичне, сушарне, комора і солодівня, розливне, бродильне з підвалом, льодовик і склад.
Неподалік від старого пивзаводу в каньйоні є ще одна цікава пам'ятка - порохові склади. Офіційно вважається, що їх збудував військовий інженер і архітектор, комендант кам'янецької фортеці Ян де Вітте у 1778-1779 роках. Проте в літературі зустрічаються данні, що порохові склади були збудовані ще у 1730 році на місці більш старих.
У 1797 році під час ремонту дах над складами був піднятий. У 1834 р. за проектом архитектора Сімеона Учти були проведені перебудови. Схил, що примикав до складів, був підрізаний, огорожа продовжена в південному напрямі і замкнута біля підніжжя схилу. У її західній і східній стінах влаштовані ворота. У другій половині XIX ст. в складах зберігалася нафта, і під час пожежі 1878 р. вони сильно постраждали. На рубежі XX ст. їх стали використовувати під стайні, а пізніше - під складські приміщення, у зв'язку з чим вони були частково перебудовані.
В 1862 р. будівля постраждала від пожежі, яка виникла через спалах нафти. Після ремонту використовувалася під конюшні, пізніше знову під склади. До кінця 1970 -х рр.. використовувались під продовольчі склади підприємством Міськхарчоторгу.
Надпис над входом: "Non incaua futurі" - "Думай про майбутнє"
Порохові склади з оглядового майданчику на Польських Фільварках:
Каньойн біля порохових складів:
Смотрис і млин Ірафа у передмісті Видринка:
Каньйон біля Польських Фільварків:
Каньойн і майже все Старе місто з півдня:
Каньойн і майже все Старе місто з півночі: