Баланівка
Баланівка - одне з незаслужено забутих туристами сіл (колишніх містечок) на Східному Поділлі. Знаходиться в 13 кілометрах на захід від Бершаді на річці Берладинка. В Баланівці зберігся комплекс резиденції, яка по черзі належала Любомирським, Потоцьким і Собанським. Окремі її споруди сягають середини XVII століття. А ще в Баланівці є унікальна годинникова вежа (аналог західноєвропейських беффруа) - єдина подібна споруда в Україні.
Окремі джерела приписують дату заснування Баланівки 1015 рік. Хоча, найбільш ймовірний період її виникнення - це XVI століття. Селом і навколишніми землями, які належали до Брацлавського воєводства, володіли спочатку Збаразькі, потім - Вишнівецькі, а згодом - Любомирські. В кінці XVIII століття Баланівка переходить до Собанських. Найвідомішим з них був Ієронім Собанський, чоловік Кароліни Ржевуської - знаменитої світської діви, портрети якої малював сам Пушкін.
В кінці XVIII ст. Ієронім Собанський перетворив Баланівку в містечко зі значною подільською резиденцією. Він побудував тут палац та багато господарських будинків. Крім того, він доставив сюди з Саксонії та Моравії кілька тисяч тонкорунних овець, викормлюванням яких він займався.
Біля в'їзної брами знаходилася годинникова вежа висотою 30 м. Години та чверть години, вибивали два дзвони.
Маєток оточував 20 гек. парк закладений разом з маєтком Діонісієм Міклером. Перед палацом та двором знаходився величезний дитинець, який пізніше перетворено в газон.
Панська алея в парку:
Біля головної площі села добре збереглися декілька господарських будівель маєтку: дві комори та млин.
Одна з комор прикрашена симпатичними граційними вежечками:
Друга комора - більш скромна:
Найстаріша будівля Баланівки - водяний млин, відомий ще з енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона.
Дата на млині - 1647 рік:
У 1860 р. палац був розібраний і з цегли була збудована церква:
Після знищення палацу помешканням дідичам та державцям служив двір біля ставу. Будинок був довжиною 30 м., а шириною 12 і був збудований ще до Ієроніма Собанського. Зали в середині будинку були висотою 4м. Біля ставу був двір з парком. В будинку знаходилося кілька картин та репродукцій, частина з них була привезена Потоцькими з Раю під Бережанами, польсько-французька бібліотека, біля головного салону знаходилася оранжерея, яка слугувала як зимовий сад. В оранжереї вирощували кактуси, пальми цитрусові та численні квіти.
Від маєтку залишився флігель, в якому згодом була земська школа, а після війни - дільнична лікарня.
Після смерті Собанського маєтком в Баланівці через суд заволоділа Марія Ксаверівна Сапєга, вона ж Марія Потоцька (1837-1918). В Баланівці вона бувала рідко, бо проживала у Високому (зараз - Гродненська обл. в Біларусі). Сам маєток здавався в оренду. Останнім власником Баланівки був її син Яків (1863-1934 ).
Природа виникнення годинникової вежі досі не з'ясована. Є відомості, що її збудували ще за Любомирських. Інші пишуть, що башту збудував Ієронім Собанський для спостереження за роботою кріпаків. Є навіть версія, що це - турецька сторожова вежа.
Сьогодні в вежі знаходиться краєзнавчий музей.
Окремі джерела приписують дату заснування Баланівки 1015 рік. Хоча, найбільш ймовірний період її виникнення - це XVI століття. Селом і навколишніми землями, які належали до Брацлавського воєводства, володіли спочатку Збаразькі, потім - Вишнівецькі, а згодом - Любомирські. В кінці XVIII століття Баланівка переходить до Собанських. Найвідомішим з них був Ієронім Собанський, чоловік Кароліни Ржевуської - знаменитої світської діви, портрети якої малював сам Пушкін.
В кінці XVIII ст. Ієронім Собанський перетворив Баланівку в містечко зі значною подільською резиденцією. Він побудував тут палац та багато господарських будинків. Крім того, він доставив сюди з Саксонії та Моравії кілька тисяч тонкорунних овець, викормлюванням яких він займався.
Біля в'їзної брами знаходилася годинникова вежа висотою 30 м. Години та чверть години, вибивали два дзвони.
Маєток оточував 20 гек. парк закладений разом з маєтком Діонісієм Міклером. Перед палацом та двором знаходився величезний дитинець, який пізніше перетворено в газон.
Панська алея в парку:
Біля головної площі села добре збереглися декілька господарських будівель маєтку: дві комори та млин.
Одна з комор прикрашена симпатичними граційними вежечками:
Друга комора - більш скромна:
Найстаріша будівля Баланівки - водяний млин, відомий ще з енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона.
Дата на млині - 1647 рік:
У 1860 р. палац був розібраний і з цегли була збудована церква:
Після знищення палацу помешканням дідичам та державцям служив двір біля ставу. Будинок був довжиною 30 м., а шириною 12 і був збудований ще до Ієроніма Собанського. Зали в середині будинку були висотою 4м. Біля ставу був двір з парком. В будинку знаходилося кілька картин та репродукцій, частина з них була привезена Потоцькими з Раю під Бережанами, польсько-французька бібліотека, біля головного салону знаходилася оранжерея, яка слугувала як зимовий сад. В оранжереї вирощували кактуси, пальми цитрусові та численні квіти.
Від маєтку залишився флігель, в якому згодом була земська школа, а після війни - дільнична лікарня.
Після смерті Собанського маєтком в Баланівці через суд заволоділа Марія Ксаверівна Сапєга, вона ж Марія Потоцька (1837-1918). В Баланівці вона бувала рідко, бо проживала у Високому (зараз - Гродненська обл. в Біларусі). Сам маєток здавався в оренду. Останнім власником Баланівки був її син Яків (1863-1934 ).
Природа виникнення годинникової вежі досі не з'ясована. Є відомості, що її збудували ще за Любомирських. Інші пишуть, що башту збудував Ієронім Собанський для спостереження за роботою кріпаків. Є навіть версія, що це - турецька сторожова вежа.
Сьогодні в вежі знаходиться краєзнавчий музей.