Гора Грізім та Самарія
Над Наблусом, столицею Самарії, височіє гора Грізім (або Гарізім), відома з Біблейських часів. В середині 2 тисячоліття до н.е. згідно біблейської легенди відразу ж після переходу євреїв через Йордан на горі був укладений заповіт між Богом та єврейським народом. За наказом Мойсея тут був влаштований ізраїльтянами жертовник з цілісних каменів, на яких були висічені 10 заповідей Господніх. На горі, як і 2000 років тому, проживають самаритяни - народ, який часто згадується в Біблії.
Багатьом знайоме словосполучення "добрий самаритянин": з біблейської притчі про самаритянина, що врятував пограбованого подорожнього, яку Ісус розповів своїм учням. Відтоді самаритяни стали для християнського світу уособленням доброти, жертовності і безкорисливості.
Найстаріший будинок самаритян на горі Грізім:
Історично, як окремий регіон, Самарія починає виступати після розділу початкового царства Ізраїль на дві частини - південне Юдейське та північне Ізраїльське царства у 997 році до н.е. Оскільки, попереднє державне утворення - об'єднане єврейське царство теж носило назву Ізраїль, то для розрізнення новоутвореного північного царства його територію поступово стали називати Самарією.
Після Вавілонського полону самаритяни збудували на горі Грізім храм, зруйнований близько 110 року до Р. Х. Іоанном Гірканом, але і після цього гора Грізім залишалася для самаритян переважним місцем молитви, про що згадував самаритянин у бесіді з Ісусом Христом (Ін. 4:23).
Імператор Адріан звів на горі Грізім святилище Юпітера. У 484 році імператор Зенон побудував тут церкву Богоматері. Після арабського завоювання церква була зруйнована і згодом тут був побудований мавзолей шейха Анама Ібн-Алі, сподвижника Саладіна:
На горі Грізім знаходиться палац палестинського араба-мільйонера Муніба аль Масрі, колишнього міністра в Палестинській автономії. "Заробивши" багато грошей, він побудував цей палац і назвав його нескромним ім'ям "Будинок палестинців":
Мечеть на горі Грізім та панорама Наблуса:
Вид на Наблус та табір палестинських біженців Балата:
З гори відкриваються нейморівні пейзажі Самарії, Іорданської долини та гір в Іорданії:
Шосе Мертве море - Бет-Шеан, що проходить Самарією:
Багатьом знайоме словосполучення "добрий самаритянин": з біблейської притчі про самаритянина, що врятував пограбованого подорожнього, яку Ісус розповів своїм учням. Відтоді самаритяни стали для християнського світу уособленням доброти, жертовності і безкорисливості.
Найстаріший будинок самаритян на горі Грізім:
Історично, як окремий регіон, Самарія починає виступати після розділу початкового царства Ізраїль на дві частини - південне Юдейське та північне Ізраїльське царства у 997 році до н.е. Оскільки, попереднє державне утворення - об'єднане єврейське царство теж носило назву Ізраїль, то для розрізнення новоутвореного північного царства його територію поступово стали називати Самарією.
Після Вавілонського полону самаритяни збудували на горі Грізім храм, зруйнований близько 110 року до Р. Х. Іоанном Гірканом, але і після цього гора Грізім залишалася для самаритян переважним місцем молитви, про що згадував самаритянин у бесіді з Ісусом Христом (Ін. 4:23).
Імператор Адріан звів на горі Грізім святилище Юпітера. У 484 році імператор Зенон побудував тут церкву Богоматері. Після арабського завоювання церква була зруйнована і згодом тут був побудований мавзолей шейха Анама Ібн-Алі, сподвижника Саладіна:
На горі Грізім знаходиться палац палестинського араба-мільйонера Муніба аль Масрі, колишнього міністра в Палестинській автономії. "Заробивши" багато грошей, він побудував цей палац і назвав його нескромним ім'ям "Будинок палестинців":
Мечеть на горі Грізім та панорама Наблуса:
Вид на Наблус та табір палестинських біженців Балата:
З гори відкриваються нейморівні пейзажі Самарії, Іорданської долини та гір в Іорданії:
Шосе Мертве море - Бет-Шеан, що проходить Самарією: