Сремські Карловці
Сремські Карловці - не лише найкрасивіше містечко Сербії. Серед маленьких міст Європи це сербське поселення займає одну з найвищих сходинок в моєму особистому хіт-параді. Його архітектура є дуже не типовою для Сербії: Сремські Карловці більше нагадують типові чеські чи угорські містечка. Крім пишних барокових храмів, головна фішка міста - це маленькі різнокольорові одноповерхові старовинні будинки.
Містечко має населення всього 9 тис. мешканців і розташоване в декількох кілометрах на південь від вже відомого нам міста Нові-Сад та фортеці Петроварадин. В античні часи на місці міста розміщувалася невелика римська фортеця. У 1308 році поселення вперше згадується в документах, як угорська фортеця Каром (Karom), побудована на руїнах античної. У 1521 році місто захопила Османська імперія, а в 1532 році воно вперше зустрічається під назвою Карловці. У 1698-1699 в місті проходив міжнародний конгрес, за підсумками якого був укладений Карловицький мир між турками і Австрією та її союзниками, в результаті якого Карловці відійшли до Австрійської імперії.
В місті розташовувалася резиденція карловацького митрополита Сербської православної церкви. У 1735 році тут пройшов великий церковно-народний собор, а 1791 була відкрита перша сербська гімназія, а в 1794 сербська семінарія.
Одна з найвідоміших будівель Карловців - сербська семінарія:
Не менш гарною є будівля гімназії:
У травні 1848 в Карловцах відбулося засідання Сербської народної асамблеї, що проголосила об'єднання Срема, Баната, Бачки і Баранячі в автономну провінцію Сербська Воєводина, столиця якої спочатку розміщувалася в Карловцях. Того ж року був заснований Карловацький патріархат, що існував до 1920, коли він об'єднався у Бєлградською митрополією, утворивши єдину СПЦ.
Головний православний храм міста - бароковий катердальний собор св. Миколая (1765 рік):
У 1918 місто увійшов до складу Королівства сербів, хорватів і словенів. У 1920-і роки в місті розташовувалася штаб-квартира російського білого руху під командуванням генерала Врангеля і Архієрейський Синод Російської православної церкви закордоном. У 1929 місто увійшов до складу Дунайської бановини Югославії, а в 1941 в Незалежну державу Хорватія, і був перейменований в Хорватські Карловці (хорв. Hrvatski Karlovci). Після 1945 місто відійшло до Воеводине. У 1980-1989 роках Сремські Карловці були включені до складу Нового Саду, але відділилися за підсумками місцевого референдуму.
Католицький костел св. Трійці (1768 р.):
Православний та католицький храми разом:
Пагорб на Сремськими Карловцями:
Церква свв. Апостолів Петра і Павла:
І, нарешті, найголовніше і найцікавіше з того, що є в Сремських Карловцях - вулички і будиночки:
Містечко має населення всього 9 тис. мешканців і розташоване в декількох кілометрах на південь від вже відомого нам міста Нові-Сад та фортеці Петроварадин. В античні часи на місці міста розміщувалася невелика римська фортеця. У 1308 році поселення вперше згадується в документах, як угорська фортеця Каром (Karom), побудована на руїнах античної. У 1521 році місто захопила Османська імперія, а в 1532 році воно вперше зустрічається під назвою Карловці. У 1698-1699 в місті проходив міжнародний конгрес, за підсумками якого був укладений Карловицький мир між турками і Австрією та її союзниками, в результаті якого Карловці відійшли до Австрійської імперії.
В місті розташовувалася резиденція карловацького митрополита Сербської православної церкви. У 1735 році тут пройшов великий церковно-народний собор, а 1791 була відкрита перша сербська гімназія, а в 1794 сербська семінарія.
Одна з найвідоміших будівель Карловців - сербська семінарія:
Не менш гарною є будівля гімназії:
У травні 1848 в Карловцах відбулося засідання Сербської народної асамблеї, що проголосила об'єднання Срема, Баната, Бачки і Баранячі в автономну провінцію Сербська Воєводина, столиця якої спочатку розміщувалася в Карловцях. Того ж року був заснований Карловацький патріархат, що існував до 1920, коли він об'єднався у Бєлградською митрополією, утворивши єдину СПЦ.
Головний православний храм міста - бароковий катердальний собор св. Миколая (1765 рік):
У 1918 місто увійшов до складу Королівства сербів, хорватів і словенів. У 1920-і роки в місті розташовувалася штаб-квартира російського білого руху під командуванням генерала Врангеля і Архієрейський Синод Російської православної церкви закордоном. У 1929 місто увійшов до складу Дунайської бановини Югославії, а в 1941 в Незалежну державу Хорватія, і був перейменований в Хорватські Карловці (хорв. Hrvatski Karlovci). Після 1945 місто відійшло до Воеводине. У 1980-1989 роках Сремські Карловці були включені до складу Нового Саду, але відділилися за підсумками місцевого референдуму.
Католицький костел св. Трійці (1768 р.):
Православний та католицький храми разом:
Пагорб на Сремськими Карловцями:
Церква свв. Апостолів Петра і Павла:
І, нарешті, найголовніше і найцікавіше з того, що є в Сремських Карловцях - вулички і будиночки: