Петроварадин
Одна з найбільших фортець Європи, Петроварадин, розташована на протилежному від Нового Саду правому березі річки Дунай. Фортеця неабияк вражає, як своїми розмірами, так і потужними оборонними спорудами. Протягом декількох століть через це місце проходив кордон між християнським та ісламським світами, а в свій час Петроварадін отримав назву «Угорського Гібралтару».
Фортеця височіє над однойменним містом Петроварадин. В античний період на його місці стояла римська фортеця Cusum, перейменована візантійськими греками на честь св. Петра на Петрикон. Півтора століття володіння міста турками закінчилося у 1687 році, коли місто завоювали Габсбурги. Сааме для того, щоб укріпитися в регіоні, вони побудували тут потужну фортецю, на створення якої пішло ціле століття.
Петроварадин з’єднаний з Новим Садом Варадинським мостом, збудованим у 2000 році на місці зруйнованого у 1999 році бомбардуваннями НАТО:
Петроварадин зустрічає нас старовинними будинками під червоними черепичними дахами:
Але спочатку подивимося фортецю і коротко познайомимося з її історією.
Петроварадинская фортеця на Дунаї навпроти міста Нови-Сад була закладена для оборони імперії Габсбургів від турок в 1692 році принцом КруЇ. "Угорський Гібралтар" був ключовою фортифікаційною спорудою на австро-турецькому кордоні.
За зведенням фортеці по за проектом Вобана спостерігали австрійські генерали Кайзерфельдт і Марсильї. У 1694 році турки безуспішно намагалися взяти недобудовану фортецю. Поразка в Петроварадинскій битві 1716 року привело до укладення Пожаревацького світу і до перенесення кордону далі на південь. Основне населення Петервардина складали німці і угорці, тоді як серби селилися на іншому березі Дунаю, в Новому Саді.
З переміщенням кордонів далі на південь військове значення фортеці падало, проте її фортифікації продовжували удосконалюватися. До моменту завершення основних будівельних робіт в 1776 році фортифікаційна система Петроварадина налічувала 16 км підземних переходів.
Під час революційних хвилювань 1848-49 рр. у фортеці переховувадися інсургенти. Після цього у військових цілях вона не використовувалася. З 2001 року на території Петроварадинської фортеці проходить міжнародний музичний фестиваль EXIT.
Символ фортеці - Годинникова вежа:
Розглядаємо ближче елементи оборонних споруд фортеці:
Колишні казарми:
Вид на Дунай:
Панорама містечка Петроварадин від фортеці:
Костел Св. Георгія з келіями:
Він же самий, але з гори:
Вулички старовинного Петроварадина:
Фортеця височіє над однойменним містом Петроварадин. В античний період на його місці стояла римська фортеця Cusum, перейменована візантійськими греками на честь св. Петра на Петрикон. Півтора століття володіння міста турками закінчилося у 1687 році, коли місто завоювали Габсбурги. Сааме для того, щоб укріпитися в регіоні, вони побудували тут потужну фортецю, на створення якої пішло ціле століття.
Петроварадин з’єднаний з Новим Садом Варадинським мостом, збудованим у 2000 році на місці зруйнованого у 1999 році бомбардуваннями НАТО:
Петроварадин зустрічає нас старовинними будинками під червоними черепичними дахами:
Але спочатку подивимося фортецю і коротко познайомимося з її історією.
Петроварадинская фортеця на Дунаї навпроти міста Нови-Сад була закладена для оборони імперії Габсбургів від турок в 1692 році принцом КруЇ. "Угорський Гібралтар" був ключовою фортифікаційною спорудою на австро-турецькому кордоні.
За зведенням фортеці по за проектом Вобана спостерігали австрійські генерали Кайзерфельдт і Марсильї. У 1694 році турки безуспішно намагалися взяти недобудовану фортецю. Поразка в Петроварадинскій битві 1716 року привело до укладення Пожаревацького світу і до перенесення кордону далі на південь. Основне населення Петервардина складали німці і угорці, тоді як серби селилися на іншому березі Дунаю, в Новому Саді.
З переміщенням кордонів далі на південь військове значення фортеці падало, проте її фортифікації продовжували удосконалюватися. До моменту завершення основних будівельних робіт в 1776 році фортифікаційна система Петроварадина налічувала 16 км підземних переходів.
Під час революційних хвилювань 1848-49 рр. у фортеці переховувадися інсургенти. Після цього у військових цілях вона не використовувалася. З 2001 року на території Петроварадинської фортеці проходить міжнародний музичний фестиваль EXIT.
Символ фортеці - Годинникова вежа:
Розглядаємо ближче елементи оборонних споруд фортеці:
Колишні казарми:
Вид на Дунай:
Панорама містечка Петроварадин від фортеці:
Костел Св. Георгія з келіями:
Він же самий, але з гори:
Вулички старовинного Петроварадина: