Тун
В 28 кілометрах від швейцарської столиці Берна на березі Тунського озера у підніжжя Бернських Альп розташоване гарне місто Тун з яскравим середньовічним замком. Місто, що нараховує 42 тис. мешканців, знаходиться по обох берегах річки Ааре, яку перетинають два дерев’яних шлюзи. У набережної річки плавають білосніжні лебеді, що зграєю підпливають до людей, розраховуючи на їжу, вартотільки їм підійти до води. Старе місто Туна досить затишне і відрізняється від всіх інших своєю дворівневою центральною вулицею.
У центрі міста на невисокому пагорбі височіє маленький, але дуже гордий замок, побудований в 1180-1190 р.г. герцогом Церінгеном (Zahringen). Вже у 1386 році замок був захоплений Берном. Певний час замок належав графові Бертольду V, члену могутнього прізвища Церинген. Пізніше він був резиденцією графів Кібург, а також правителів з Берна. Зараз у замку перебуває історичний музей, що містить колекцію місцевих стародавностей з доісторичного періоду до 19-го століття.
У масивній житловій вежі перебуває величезний Лицарський зал, прикрашений гобеленами часів Карла Сміливого, із чудовою колекцією алебард й іншої зброї. В інших кімнатах перебувають археологічні знахідки, експонати військової уніформи, стародавні меблі й іграшки. Особливо привертають увагу дитячі лялькові будиночки, що копіюють у дрібних деталях житлові будинки того часу.
У дворі замка перебуває глибокий колодязь (31,6 м). А з башточок замка відкривається панорамний вид на місто й околиці.
Широка торговельна вулиця Oberhauptgasse - один з символів міста. Це унікальна вулиця, де тротурарами служать виступаючі тераси будинків, а люди ходять по суті по дахах магазинів і ресторанів, розташованих під аркадами нижнього поверху. Насправді просто в який те момент центральна частина вулиці спускається вниз, а підвальні приміщення виявляються досить високими, щоб розмістити там магазини.
Міська ратуша, побудована в 17 столітті, знаходиться на площі Rathausplatz. Від площі в ратуші по сходам можна здійнятися до замка.
Панорама Rathausplatz:
Будинки на Rathausplatz:
Будівля, дуже схожа на ратушу. Але це не ратуша, це - готель:
Stadtkirche Thun - головна реформістська церква міста. Вежа, що видна практично з будь-якого куточка міста, була побудована приблизно в 1330 році, а в 1430 році додані фрески. Але нинішній вигляд був сформований уже істотно пізніше, після капітальної перебудови церкви в 1738 році за планом Паулуса Надера. Раніше на цьому місці перебувала середньовічна церква св. Маврикія з готичним хором 13-го століття, але до цього тут же минулого і більше древні будівлі, приблизно 10-го століття.
У нинішньому варіанті внутрішнє приміщення виконане в стилі пізнього бароко і прикрашено ліпниною роботи Даніеля Гаазі. "Таємна вечеря" у стилі епохи Відродження датується 1602 роком, а амвон Даніеля Гінці - 1661 року. Варто також глянути на епітафію, виконану в 1748 році Іоганном Августом Наль (Старшим) на честь голови кантональної ради Беата Людвіга Мая.
Водоскид з Тунського озера контролюється двома шлюзами. За рахунок шлюзів можна до деякої міри забезпечити рівномірність стоку Ааре. Обидва шлюзи, верхній і нижній, є також критими пішохідними містками:
Башта Chutziturm і залишки середньовічних укріплень:
Башта Schwabisturm:
Старовинні будинки в центрі міста:
Ще декілька поглядів на місто:
У центрі міста на невисокому пагорбі височіє маленький, але дуже гордий замок, побудований в 1180-1190 р.г. герцогом Церінгеном (Zahringen). Вже у 1386 році замок був захоплений Берном. Певний час замок належав графові Бертольду V, члену могутнього прізвища Церинген. Пізніше він був резиденцією графів Кібург, а також правителів з Берна. Зараз у замку перебуває історичний музей, що містить колекцію місцевих стародавностей з доісторичного періоду до 19-го століття.
У масивній житловій вежі перебуває величезний Лицарський зал, прикрашений гобеленами часів Карла Сміливого, із чудовою колекцією алебард й іншої зброї. В інших кімнатах перебувають археологічні знахідки, експонати військової уніформи, стародавні меблі й іграшки. Особливо привертають увагу дитячі лялькові будиночки, що копіюють у дрібних деталях житлові будинки того часу.
У дворі замка перебуває глибокий колодязь (31,6 м). А з башточок замка відкривається панорамний вид на місто й околиці.
Широка торговельна вулиця Oberhauptgasse - один з символів міста. Це унікальна вулиця, де тротурарами служать виступаючі тераси будинків, а люди ходять по суті по дахах магазинів і ресторанів, розташованих під аркадами нижнього поверху. Насправді просто в який те момент центральна частина вулиці спускається вниз, а підвальні приміщення виявляються досить високими, щоб розмістити там магазини.
Міська ратуша, побудована в 17 столітті, знаходиться на площі Rathausplatz. Від площі в ратуші по сходам можна здійнятися до замка.
Панорама Rathausplatz:
Будинки на Rathausplatz:
Будівля, дуже схожа на ратушу. Але це не ратуша, це - готель:
Stadtkirche Thun - головна реформістська церква міста. Вежа, що видна практично з будь-якого куточка міста, була побудована приблизно в 1330 році, а в 1430 році додані фрески. Але нинішній вигляд був сформований уже істотно пізніше, після капітальної перебудови церкви в 1738 році за планом Паулуса Надера. Раніше на цьому місці перебувала середньовічна церква св. Маврикія з готичним хором 13-го століття, але до цього тут же минулого і більше древні будівлі, приблизно 10-го століття.
У нинішньому варіанті внутрішнє приміщення виконане в стилі пізнього бароко і прикрашено ліпниною роботи Даніеля Гаазі. "Таємна вечеря" у стилі епохи Відродження датується 1602 роком, а амвон Даніеля Гінці - 1661 року. Варто також глянути на епітафію, виконану в 1748 році Іоганном Августом Наль (Старшим) на честь голови кантональної ради Беата Людвіга Мая.
Водоскид з Тунського озера контролюється двома шлюзами. За рахунок шлюзів можна до деякої міри забезпечити рівномірність стоку Ааре. Обидва шлюзи, верхній і нижній, є також критими пішохідними містками:
Башта Chutziturm і залишки середньовічних укріплень:
Башта Schwabisturm:
Старовинні будинки в центрі міста:
Ще декілька поглядів на місто: