Амбуаз
Вчора я розповідав про два замки в Амбуазі: королівський замок Амбуаз та замок Кло-Люсе. Сьогодні показу і саме місто. Амбуаз варто дивитися неспішно, бажано повний день. Звісно, я не мав стільки часу і вимушений був обмежитися двома годинами. Але навіть з цього короткого репортажу ви зрозумієте, що середньовічний Амбуаз - в десятки разів крутіший за попсовий Париж. Саме готичні замки, біло-сірі будиночки з фахверками та оригінальні беффруа - то і є Франція!
Сьогодні провінційний Амбуаз має всього 12,5 тисяч населення. А колись місто було королівською резиденцією та містом, де творив легендарний Леонардо до Вінчі. Амбуаз був заснований орієнтовно у ІІІ столітті нашої ери і належав багатьом королівським династіям. У письмових джерелах поселення вперше зустрічається у 5,3 році, коли на острові посередині Луари («Золоте озеро») проводили перемовини король франків Хлодвиг I і король вестготів Аларих ІІ.
У XI столітті Анжуйський граф Фульк Нерра відібрав ключовий брід через Луару в графів Блуа й зміцнив його зведенням високого донжона, який з роками еволюціонував в Амбуазький замок. Про замок в Амбуазі дивимося вчорашню розповідь.
Місто неодноразово зазнавало набігів норманів, і згодом було приєднано до земель графів Анжуйських. Згодом Амбуаз став володінням знаменитої династії Амбуаз-Шомон, а в 1422 р. перейшов у спадщину до Людовіка, віконта де Туар. Король Карл VIII, будучи уродженцем Амбуаза, залучив до будівництва нового замка італійських зодчих, до яких в 1515 році додався Леонардо да Вінчі. Про замок Кло-Люсе, в якому да Вінчі, дивимося тут.
В історії Релігійних війн із Амбуазом пов'язані дві події - Амбуазька змова гугенотів проти Гизів (1560) і Амбуазький едикт про свободу віросповідання (1563).
Середньовічні будиночки на центральній вулиці міста:
Помешкання жителів, вимурувані у схилах замкової гори:
Найголовніша цивільна пам’ятка міста - беффруа або Годинникова вежа (Tour de l'Horloge). Її збудували у XV столітті на місці колишньої міської брами, яку в ті часи називали «збором». Роботи із спорудження вежі почалися у 1495 році та закінчилися у 1500 році за короля Карла VIII.
Вузенькі середньовічні вулички поруч з беффруа:
Міська ратуша (на ратушу вона, власне, не схожа) походить з XVI століття. В музеї, що розташований в ратуші, зберігаються пістолети, одним з яких під час дуелі був смертельно поранений Алєксандр Пушкін.
Поруч з ратушею - церква Святого Флорентина - один з двох приходських храмів Амбуаза. Її збудовано за вказівкою короля Луї ХІ, як альтернативу замковій каплиці. Освячено храм у 1484 році.
Подвір’я церкви:
В центрі міста:
Центральна площа міста (вид з замку):
В західній частині міста розташована друга церква Амбуаза - Сен-Дені, походження якої приписують четвертому століттю нашої ери.
На південній околиці міста є досить дивна пам’ятка - семиярусна пагода герцога Шуазеля - приклад захоплення «китайщиною» (1758 - 1770 рр.):
Місцевий Нотр-Дам на лівому березі Луари. XV століття:
Панорама міста від замку Кло-Люсе:
Ще одна панорама міста і замка:
Сьогодні провінційний Амбуаз має всього 12,5 тисяч населення. А колись місто було королівською резиденцією та містом, де творив легендарний Леонардо до Вінчі. Амбуаз був заснований орієнтовно у ІІІ столітті нашої ери і належав багатьом королівським династіям. У письмових джерелах поселення вперше зустрічається у 5,3 році, коли на острові посередині Луари («Золоте озеро») проводили перемовини король франків Хлодвиг I і король вестготів Аларих ІІ.
У XI столітті Анжуйський граф Фульк Нерра відібрав ключовий брід через Луару в графів Блуа й зміцнив його зведенням високого донжона, який з роками еволюціонував в Амбуазький замок. Про замок в Амбуазі дивимося вчорашню розповідь.
Місто неодноразово зазнавало набігів норманів, і згодом було приєднано до земель графів Анжуйських. Згодом Амбуаз став володінням знаменитої династії Амбуаз-Шомон, а в 1422 р. перейшов у спадщину до Людовіка, віконта де Туар. Король Карл VIII, будучи уродженцем Амбуаза, залучив до будівництва нового замка італійських зодчих, до яких в 1515 році додався Леонардо да Вінчі. Про замок Кло-Люсе, в якому да Вінчі, дивимося тут.
В історії Релігійних війн із Амбуазом пов'язані дві події - Амбуазька змова гугенотів проти Гизів (1560) і Амбуазький едикт про свободу віросповідання (1563).
Середньовічні будиночки на центральній вулиці міста:
Помешкання жителів, вимурувані у схилах замкової гори:
Найголовніша цивільна пам’ятка міста - беффруа або Годинникова вежа (Tour de l'Horloge). Її збудували у XV столітті на місці колишньої міської брами, яку в ті часи називали «збором». Роботи із спорудження вежі почалися у 1495 році та закінчилися у 1500 році за короля Карла VIII.
Вузенькі середньовічні вулички поруч з беффруа:
Міська ратуша (на ратушу вона, власне, не схожа) походить з XVI століття. В музеї, що розташований в ратуші, зберігаються пістолети, одним з яких під час дуелі був смертельно поранений Алєксандр Пушкін.
Поруч з ратушею - церква Святого Флорентина - один з двох приходських храмів Амбуаза. Її збудовано за вказівкою короля Луї ХІ, як альтернативу замковій каплиці. Освячено храм у 1484 році.
Подвір’я церкви:
В центрі міста:
Центральна площа міста (вид з замку):
В західній частині міста розташована друга церква Амбуаза - Сен-Дені, походження якої приписують четвертому століттю нашої ери.
На південній околиці міста є досить дивна пам’ятка - семиярусна пагода герцога Шуазеля - приклад захоплення «китайщиною» (1758 - 1770 рр.):
Місцевий Нотр-Дам на лівому березі Луари. XV століття:
Панорама міста від замку Кло-Люсе:
Ще одна панорама міста і замка: