Венсенський замок
Це був перший французький замок, який мені пощастило побачити. Це не дивно, адже Венсенський замок (Château de Vincennes) - найзручніший у плані добирання з Парижу. Не треба їхати дорогими поїздами, а достатньо лише сісти в центрі Парижа на метро (лінія 1) і доїхати до кінцевої зупинки, яка так і називається - Château de Vincennes. Замок з’явиться перед очима, як тільки ви вийдете з метро. Вхід на територію замка - безкоштовний. Платити треба лише якщо захочете піднятися на донжон (8,5 євро).
Венсенський замок (фр. - Château de Vincennes) був побудований для королів Франції в XIV - XVII століттях в околицях Парижа у Венсенському лісі, на місці мисливського угіддя XII століття. Навколо замку склалося місто Венсен, яке в наші дні є передмістям Парижа. Близько 1150 року на місці замку було побудовано мисливський будинок для Людовика VII. У XIII столітті маєток було розширено Філіпом Августом та Людовиком Святим (саме з Венсенського замку Людовик вирушив у фатальний для себе хрестовий похід в Туніс).
У XIV столітті в Венсенському замку одружувалися королі Філіп III та Філіп IV і народилися Людовик X, Філіп V Довгий та Карл IV. У XIV столітті, за Філіпа VI, замок був істотно розширений і здобув вежу-донжон заввишки 52 метри, де було влаштовано королівські покої і бібліотеку. Донжон Венсенського замку, між іншим, є найвищим донжоном в Європі.
Навколо донжон захищений фортечним муром і великим ровом, який раніше заповнювався водою.
Напроти донжону - невелика церква у стилі полум’яніючої готики. Власне, замок я їхав дивитися, переважно, із-за неї. Храм носить назву Святої Каплиці (Sainte-Chapelle). Її будівництво почалося після смерті Карла V у 1380 році і завершено лише у 1552 році при Анрі ІІ.
Готичні деталі каплиці:
Не тільки в нас вміють псувати: шикарний портал храму вкрили якимось металевим непотребом:
Близько 1410 року, вже за Карла VI, був завершений периметр зовнішніх стін. За часів французьких релігійних воєн XVI століття замок став тюрмою, в тому числі - для майбутнього короля Генріха IV.
У XVII столітті архітектор Луї Ліво вибудував на замовлення Людовика XIV два павільйони - один призначався для вдови королеви, інший - для кардинала Мазаріні. Однак після того, як увагу короля привернув новий проект - Версаль - оздоблювальні роботи нових павільйонів було покинуто. Будівельники знову прийшли в Венсен тільки в 1860 році під керівництвом реставратора Віолле-ле-Дюка.
Ліворуч можна побачити павільйон Королеви, а справа абсолютно аналогічний павільйон Короля. Якщо королева Ганна Австрійська дійсно мешкала у своєму павільйоні, то Людовик XIV захопився будівництвом Версаля і практично тут не бував. Павільйон короля часто займав кардинал Мазарини, який був до того ж губернатором Венсена.
У південній кріпосній стіні замку прорубали отвори, і галерея, що утворилася, з вежею Буа в центрі замкнули ансамбль.
У XVIII столітті королі назавжди залишили замок. У ньому розташувалася Венсенська порцелянова мануфактура (з 1740 року) і знову-таки в'язниця. У Венсені були ув'язнені Джон Ванбро, Нікола Фуке, Маркіз де Сад, Дені Дідро та Оноре Габріель Мірабо. У 1804 році тут було страчено викраденого герцога Енгієнського. У XX столітті в замку було страчено французами Мату Харі в 1917 році і німцями - 30 мирних заручників в 1944 році.
В’їзна брама:
В’їзна брама з боку замкового двору:
Ще одна замкова брама:
Венсенський замок (фр. - Château de Vincennes) був побудований для королів Франції в XIV - XVII століттях в околицях Парижа у Венсенському лісі, на місці мисливського угіддя XII століття. Навколо замку склалося місто Венсен, яке в наші дні є передмістям Парижа. Близько 1150 року на місці замку було побудовано мисливський будинок для Людовика VII. У XIII столітті маєток було розширено Філіпом Августом та Людовиком Святим (саме з Венсенського замку Людовик вирушив у фатальний для себе хрестовий похід в Туніс).
У XIV столітті в Венсенському замку одружувалися королі Філіп III та Філіп IV і народилися Людовик X, Філіп V Довгий та Карл IV. У XIV столітті, за Філіпа VI, замок був істотно розширений і здобув вежу-донжон заввишки 52 метри, де було влаштовано королівські покої і бібліотеку. Донжон Венсенського замку, між іншим, є найвищим донжоном в Європі.
Навколо донжон захищений фортечним муром і великим ровом, який раніше заповнювався водою.
Напроти донжону - невелика церква у стилі полум’яніючої готики. Власне, замок я їхав дивитися, переважно, із-за неї. Храм носить назву Святої Каплиці (Sainte-Chapelle). Її будівництво почалося після смерті Карла V у 1380 році і завершено лише у 1552 році при Анрі ІІ.
Готичні деталі каплиці:
Не тільки в нас вміють псувати: шикарний портал храму вкрили якимось металевим непотребом:
Близько 1410 року, вже за Карла VI, був завершений периметр зовнішніх стін. За часів французьких релігійних воєн XVI століття замок став тюрмою, в тому числі - для майбутнього короля Генріха IV.
У XVII столітті архітектор Луї Ліво вибудував на замовлення Людовика XIV два павільйони - один призначався для вдови королеви, інший - для кардинала Мазаріні. Однак після того, як увагу короля привернув новий проект - Версаль - оздоблювальні роботи нових павільйонів було покинуто. Будівельники знову прийшли в Венсен тільки в 1860 році під керівництвом реставратора Віолле-ле-Дюка.
Ліворуч можна побачити павільйон Королеви, а справа абсолютно аналогічний павільйон Короля. Якщо королева Ганна Австрійська дійсно мешкала у своєму павільйоні, то Людовик XIV захопився будівництвом Версаля і практично тут не бував. Павільйон короля часто займав кардинал Мазарини, який був до того ж губернатором Венсена.
У південній кріпосній стіні замку прорубали отвори, і галерея, що утворилася, з вежею Буа в центрі замкнули ансамбль.
У XVIII столітті королі назавжди залишили замок. У ньому розташувалася Венсенська порцелянова мануфактура (з 1740 року) і знову-таки в'язниця. У Венсені були ув'язнені Джон Ванбро, Нікола Фуке, Маркіз де Сад, Дені Дідро та Оноре Габріель Мірабо. У 1804 році тут було страчено викраденого герцога Енгієнського. У XX столітті в замку було страчено французами Мату Харі в 1917 році і німцями - 30 мирних заручників в 1944 році.
В’їзна брама:
В’їзна брама з боку замкового двору:
Ще одна замкова брама: