Литва-2012

Aug 20, 2012 12:47

Кінець минулого тижня провів у Литві. Поїздка мала службовий характер, але вдалося винайти трохи часу, щоб оглянути основні найвідоміші пам'ятки країни. Деякі з них я бачив і раніше, у 2007 році, коли вперше потрапив до Європи. Цього ж разу ще й побував у Ковно (Каунасі), де раніше ніколи не був. Взагалі-то поїздка фактично була другою частиною " Подорожі шляхами тевтонських рицарів і поморських князів", що відбулася трохи більше двох тижнів тому. Колишні Трокайське і Віленське воєвудства, які я відвідав, виглядали, як логічне продовження мандрівкою колишніми литовсько-польськими і пруськими землями з головними їх атрибутами - готичними цегляними замками.


Вперше я відвідав Литву ще 5 років тому, у 2007 році, коли ми їздили у Вільнюс на концерт Pet Shop Boys. Тоді ми, крім Вільно, відвідали Тракай, Клайпеду і Куршську косу. Тодішня поїздка була моєю першою мандрівкою до Європи. Добре пам'ятаю тодішнє складне оформлення візи (тоді ще не шенгенської), яку видали рівно на три доби - на час бронювання скажено дешевого готелю за 100 євро за ніч. Це зараз у центрі Вільнюса повно хостелів за 15-20 євро, а тоді найдешевшим був отой готель, без педтвердження оплати якого про візу годі й було думати. Це зараз, коли я побував вже у 14 європейських країнах, Литва здається такою, що майже не відрізняється від Західної України. Тоді, у 2007 році, вона видалася мені справжньою Європою, середньовічною, вилизаною і довершеною. Дійсно, усе пізнається у порівнянні.


Вечером у середу після жахливого робочого дня (такого жаху на роботі, як останні пара тижнів, я не пригадую навіть за 12 років роботи в Дніпропетровській ОДА), ми вирушили у бік кордону. Перед виїздом з України ненадовго зупинилися у Раві-Руській, щоб зробити закупку одного продукту, який в Польщі і Литві дорожчий за українські. Рава-Руська, яка я завжди проїжджав вночі, виявилася симпатичним містечком із гарною ратушею, двома костелами в залишками австрійської забудови.
Ще одна ратуша до моєї колекції:


Нічна поїздка була жахливою: їхали на задньому сидінні у трьох. Про якійсь сон і мови не могло бути, навіть про комфортне сидіння не йшлося. Єдине, що трохи відволікало, це симпатичні великі костели і ратуши нічних польських міст, які були величними і незвичайними після Білостоку.



Після жахливої ночі на горизонті з'являється Вільнюс:


Зупинилися в готелі при українському василіанському монастирі:


Майже півдня провели в литовському сеймі (парламенті). Малі зустрічі з депутатами парламенту, представниками об’єднання "За Литву в Литві", зокрема з депутатом сейму головою партії націоналістів Гінтарасом Сонгайлом, головою Литовської центристської партії Євгеніусом Скрупскялісом, а також із представником парламентської комісії із збереженням історичної пам'яті Литви Жидрунасом Мачюкасом. У ході зустрічей сторони обговорили ряд питань, що є спільними як для українського, так і для литовського народів, зокрема питання люстрації, євроінтеграції, збереження історичної спадщини тощо.

Литовські парламентарії розповіли про роботу сейму, поділилися досвідом щодо подолання наслідків тоталітарного минулого та перебування в європейській спільноті. За словами депутата сейму Гінтараса Сонгайла, литовці з великим інтересом спостерігають за політичними та культурними подіями в Україні та щиро вболівають за українців.




Литовські колеги провели нам екскурсію Литовським сеймом, де ми мали змогу оглянути два зали засідань литовських парламентаріїв - старий, у якому відбувалися події 13 січня 1991 року, коли було оголошено незалежність Литви, і новий - де з недавнього часу проводяться парламентські засідання.




У другій половині дня вдалося трохи погуляти по Вільнюсу.
Приклад віленського бароко, якого у Вільні багато:


Катедра і катедральна дзвіниця:


Башта замку Гедиміна:


Бастіон замку Гедиміна:


Панорама міста із Замкової гори:


Костел св. Анни і Бернардини:


Один з найдовершеніших шедеврів пізньої готики - костел св. Анни:




Центральна площа Вільнюса:


Костел св. Казимира:


В'їзна брама Старого міста:


Кордон Литви і Ужупіса - невизнаної віртуальної держави:


Костел св. Анни вночі:


А от з ратушею Вільнюсу не повезло. "Ана нікакая":


Рано з ранку був Тракай. Довелося прокинутися досить рано, щоб по дорозі до Каунаса заїхати подивитися головну литовську атракцію - замки на острові і на півострові в Тракаї:


Замок на острові постав друге місце серед замків історичної Пруссії після Марієнбурга:


Замок на півострові:


Сам Тракай - містечко, забудоване дерев'яними різнокольоровими будиночками. Взагалі, Тракай нагадав мені естонське Хаапсалу, де я зустрічав цьогорічне Різдво.


Караїмська кенаса:


Палац Тишкевичів в Ужутракосі поблизу Тракая:


Ковно (Каунас) приємно здивував. Хто з них кращий - Каунас чи Вільнюс - сказати важко. Вони просто різні.
Центральна пішохідна вулиця Каунаса - Вільнюська:


Ратуша в Каунасі:


В Каунасі в нас була зустріч з мером і віце-мером міста з дуже важливого для нас, українців питання. Що це за питання - поки афішувати не буду, щоб нічого не зірвалося. Дізнаєтесь ближче до жовтня.


Кам'яниці на Ринку і катедра:


Костел єзуїтів:


Каунаський замок, як і лічить північним кресам - цегляний готичний:


На жаль, збереглася лише третина твердині:


Монастир бернардинів поруч із замком:


Готична кам'яниця Грому (XV ст.) в центрі Каунаса:


Литва бореться з наслідками совецької окупації:


Панорама міста з протилежного берегу Немана:




Я і Каунас:


По дорозі додому зупинилися на вечерю біля каплички неподалік від польського кордону:


Виявилося, що капличка з цвинтарем і пам'ятні знаки збудовані на честь литовських партизанів, полеглих у боях із московськими окупантами у 1945 - 1952 роках. Пом'янули хлопців 50 грамами горілочки і поїхали далі.


Литовсько-польський кордон. Литовський КПП:


Польський КПП:


замки, Вільнюс, Каунас, Тракай, Пруссія, монастирі, ратуші, синагоги, Литва, костели

Previous post Next post
Up