Замок Ортенбург розташований на пагорбі над долиною річки Шпрее в місті Баутцен. Сам Баутцен, який я докладно покажу у наступних розповідях, вважається історичною столицею Верхньої Лужиці і важливим культурним центром лужицьких сербів - слов'янської меншостей, що проживає в Німеччині.
В III столітті на місці Баутцена існувало поселення східних германців, але за даними археологічних розкопок, люди жили в цих місцях уже в кам'яному віці. Приблизно в 958 році почалося зведення замка Ортенбург на місці більш ранніх укріплень, зведених милзенерами - слов'янським племенем, яке проживало у Верхній Лужиці. Перше письмове згадування про Баутцен відноситься до 1002 року. В 1018 році був укладений т. зв. «Баутценский мир» між німецьким королем Генріхом II Святим і польським князем Болеславом I Хоробрим, згідно з яким Баутцен перейшов до Польщі й став називатися Budziszyn (Будишин). В 1033 році від перейшов під управління Священної Римської Імперії.
В 1076-1085 роках місто відносилося до Верхньої Лужиці. Замок Ортенбург стає адміністративним центром цієї області. В 1084-1091 роках замок був резиденцією майсенського маркграфа. В 1319 році Бауцен перейшов до Богемії. В 1336 році утворювався Союз 6 міст Верхньої Лужиції, що проіснував до 1815 року. У нього крім Баутцена входили сучасні німецькі міста
Гёрліц, Циттау, Льобау, Каменц і польське місто Любань. Населення Баутцена вже тоді становило більш 5300 людей, і він був одним з важливих міст на території сучасної східної Німеччини.
На початку XV століття в цьому регіоні спалахнув заколот ремісників, який в 1408 році був жорстоко подавлений богемським королем Венцеславом: 100 людей були страчено в Баутцені, у тому числі 14 - на Ринковій площі. В 1429-му і 1431 роках місто безуспішно осаджували гуссити. В 1469-90 роках Баутцен ненадовго був під владою угорського короля Матіаша I, але потім знову перейшов до Богемії.
По Празькому миру 1635 року Верхня Лужиця стає частиною Саксонії. 8-9 (20-21) травня 1813 року під час війни 6-ї антифранцузької коаліції проти Франції армія Наполеона I (150-160 тисяч людей) нанесла в Баутцені поразки російсько-прустким військам (93 тисячі воїнам, у тому числі 28 тисяч пруссакам) під командуванням генерала П.Х.Витгенштейна. План Наполеона оточити союзників обходом їх правого флангу був зірваний завзятим опором російського корпуса генерала М.Б. Барклая-Де-Толлі. Російсько-пруські війська під погрозою виходу супротивника в тил відійшли за р. Льобау. Після бою в Баутцені було укладене перемир'я в Плесвиці (4 червня-10 серпня 1813), що з'явилося стратегічною помилкою Наполеона, тому що до антифранцузької коаліції примкнули Австрія й Швеція.
З 1868 року топонім «Баутцен» став офіційно зафіксованим, по-сорбски, а в Баутцене всі вивіски на двох мовах - німецькій й сорбскій, місто йменується Будишин (Budysin).
Під час правління Гітлера в Баутцене перебував концтабір Гросс-Розен, де в числі інших ув'язнених утримувався Е.Тельман перед його відправленням у Бухенвальд. Баутцен знову став полем бою в 1945 році - з 21 по 30 квітня тут вели запеклі бої, які тривали до 8 травня. У результаті боїв було зруйновано 34% будинків, у тому числі 10% житлових будинків, 18 мостів, 33 громадських, близько 80-ти промислових; по обидва боки загинуло приблизно 6500 солдатів і 350 мирних жителів.
До 1990 року Баутцен відносився до Німецької Демократичної республіки. З 1995 року - центр однойменного адміністративного району. В 2002 році місто відзначило своє 1000-летие.
Вуличка, що веде до замку:
Вїзда брама замку із гербом:
Найкращий вид на замок і на місто відкривається з високого протилежного берега річки Шпрее: