Храми Відня
В двома найбільшими храмами Відня - катедрою Св. Стефана і Вотівкірхе ми вже знайомилися. На черзі - декілька інших церков і костелів Відня. На жаль, за один світовий день не вдалося побачити багато і ряд найцікавіших храмів австрійської столиці залишилися поза моєю увагою. Але, сподіваюсь, короткий екскурс по віденських храмах дасть вам певне уявлення про культову архітектуру столиці Австрії.
Почнемо з храмів, які туристи майже не відвідують, оскільки вони знаходиться поза центральною частиною міста. Кляштор Братів Милосердя Св. Івана Хрестителя були збудовані у 1622 році. Але вже у 1655 році пожежа знищила монастир. В наступні роки він був відбудований.
Майже напроти розташований комплекс монастиря кармелітів. Отці кармеліти з'явилися у Відні у 1360 році на запрошення Габсбургів. Спочатку вони користувалися храмом, який пізніше було віддано єзуїтам. Свій кляштор кармеліти збудували лише у 1639 році, пізніше перебудований у стилі бароко. Костел піддавався руйнуванням у 1830 та 1848 роках. Під час Другої світової в храм попала бомба. Остаточно відновлено комплекс у 1961 році.
Мальтійська церква або церква Святого Іоанна Хрестителя (Malteserkirche) названа по імені Мальтійського ордену, якому вона належить. Знаходиться у середмісті, на Кернтнерштрассе, будинок 37. Перша церква, що знаходиться на місці сьогоднішньої церкви святого Іоанна Хрестителя, була побудована в 1217 році. Церква іменувалася "Будинок магістра ордену святого Іоанна" і належала Мальтійському ордену. Сучасний храм був побудований в середині XV століття. У XVIII столітті храм був перебудований у барочному стилі. У 1857 році були додані вітражі. У 1933 році що зазнавав в результаті наслідків Першої світової війни фінансові проблеми мальтійський орден вимушений був продати будівлю місцевою віденською архієпархії, але в 1960 році викупив його назад. З 1960 року розпочалася реставрація храму, яка була повністю завершена в 1998 році.
Церква Cвятого Августина (Augustinerkirche) - готична церква на площі Йозефплац у середмісті поруч з королівським комплексом Гофбург. Церква була освячена в 1349 році, а з 1634 по 1783 рік вважалася придворною церквою Габсбургів.
В церкві вінчалися імператриця Марія Терезия і Франц Стефан Лотарингія, імператор Франц-Йосип і Циці, кронпринц Рудольф і принцеса Стефанія, а також французький імператор Наполеон і Марія Луїза. Скарб церкви - 54 срібних урни з серцями багатьох Габсбургів - від Фердинанда II до Франца Карла, батька Франца Йосипа I. Вони зберігаються в так званій "крипті сердець" (йому. Herzgruftel) в капелі Святого Георга. Тут також знаходиться урна з серцем Наполеона II, сина Наполеона I від Марії Луїзи.
Церква Святого Михайла (Michaelerkirche) - приходська церква Римсько-католицької церкви у Відні. Розташована напроти королівського палацу, в східній частині площі Михаэлерплац. Трехнефну базиліку була закладено в 1221 році ченцями ордену Святого Михайла. У XIV столітті церква була розширена, а в XVI столітті перебудована в готичному стилі. З XIII по XVIII століття Михаелеркирхе була однією з трьох приходських церков Відня разом з собором Святого Стефана і Шотландським монастирем. У прихід Михаэлеркирхе входила імператорська резиденція. У 1724-1725 роках церква набула барочного виду. У 1792 році західний фасад був оформлений в класицистичному дусі.
"Шотландський" (бенедиктинський) монастир (Benediktinerabtei unserer Lieben Frau zu den Schotten) - католицький чоловічий монастир на площі Фреюнг в центральній частині Відня, заснований в 1155 році. У 1160-1200 "шотландці" збудували першу церкву в романському стилі, де і був в 1177 похований Генріх III; у той час ділянка знаходилася поза міськими стінами. Ця церква згоріла в 1276 році. У 1365 "шотландці" стояли у витоків Віденського університету. У 1418 Альбрехт II (король Німеччини) відібрав монастир у "шотландців" і передав його бенедиктинцям, але назва збереглася до цього дня. У 1638 церква знову згоріла - від удару блискавки. Новий, існуючий, комплекс монастиря збудували архітектори Андреа д'Аллио (молодший) і Сильвестро Карлоні, вівтар вирізував Іоахим фон Зандрарт. Зберігся і старий вівтар 1470 року, цікавий не лише як зразок готики, але і як свідоцтво того, яким був Відень XV століття (на вівтарі зображені види міста). Згодом неодноразово виникали проекти надбудови двох веж монастирської церкви, але жоден не був реалізований.
Капуцинеркірхе (нім. Kapuzinerkirche) - церкви Богородиці Ангелів і монастиря ордену капуцинів у Відні, поблизу палацу Хофбург, на Нойє-Маркт-плац. Церква знаменита своїм Імператорським склепом, де поховано імператорів з роду Габсбургів та членів їх сімей. Засновано монастир 1617 року імператрицею Анною, дружиною імператора Матвія. Перший камінь закладено у 1622 році, освячено 1632 року. Портал прибудовано 1760 року, реконструйовано за історичними зображеннями у 1934 - 1936 роках та прикрашено фрескою Ганса Фішера.
Миноритенкирхе є поширеною в народі назвою Італійської Національної Миноритской Церкви Марії Сніжної. Церква була побудована у французькому готичному стилі в Старому місті Вени. Ділянка, на якій була побудована церква, була віддана послідовниками Франциска Ассизського в 1224 році. Перший камінь у фундамент церкви був закладений в 1276 році королем Оттокаром Другим Пржемыслом.
Герцог Альберт Другий пізніше також підтримував будівництво церкви, особливо головного порталу. Готичний Хор Людвіга був побудований в період між 1316 - 1328 роками і використовувався як мавзолей в 14-му і 15-му століттях. Будівництво церкви було завершене в 1350 році. Верхня частина дзвіниці була пошкоджена під час австро-турецкой війни і була перебудована, але повторно зруйнована під час Другої австро-турецкой війни і більше не відновлювалася. Коли Йосип Другий віддав церкву італійцям, вона придбала свою сучасну назву і була освячена на честь Марії Сніжної.
Миноритенкирхе відрізняється нетиповою для Австрії і німецькомовного світу французькою готикою, її інтер'єр і екстер'єр містять предмети мистецтва, які були створені в різний час і в різних стилях. Серед них варто відмітити мармуровий барочний вівтар і вітражі 17-го століття, а також фрески з гербами австрійських аристократичних пологів, які були причетні до будівництва.
Костел єзуїтів (університетську церкву) заклав у 1830-ті роки цісар Фердинанд I:
Maria am Gestade (костел Св. Марії на Березі) одна з найстаріших віденських будівель і один з декількох виживших прикладів готичної архітектури в місті. Традиційно використовувалася моряками, що плавали по Дунаю:
Останній Віденський храм, з яким ми познайомимося, лежить на березі Дунаю у північній частині міста. Franz-von-Assisi-Kirche (церква Франца і Сісі) збудована протягом 1898 - 1910 років на честь 50-річчя перебування на троні цісаря Франца Йосипа, і освячена у 1913 році.
Почнемо з храмів, які туристи майже не відвідують, оскільки вони знаходиться поза центральною частиною міста. Кляштор Братів Милосердя Св. Івана Хрестителя були збудовані у 1622 році. Але вже у 1655 році пожежа знищила монастир. В наступні роки він був відбудований.
Майже напроти розташований комплекс монастиря кармелітів. Отці кармеліти з'явилися у Відні у 1360 році на запрошення Габсбургів. Спочатку вони користувалися храмом, який пізніше було віддано єзуїтам. Свій кляштор кармеліти збудували лише у 1639 році, пізніше перебудований у стилі бароко. Костел піддавався руйнуванням у 1830 та 1848 роках. Під час Другої світової в храм попала бомба. Остаточно відновлено комплекс у 1961 році.
Мальтійська церква або церква Святого Іоанна Хрестителя (Malteserkirche) названа по імені Мальтійського ордену, якому вона належить. Знаходиться у середмісті, на Кернтнерштрассе, будинок 37. Перша церква, що знаходиться на місці сьогоднішньої церкви святого Іоанна Хрестителя, була побудована в 1217 році. Церква іменувалася "Будинок магістра ордену святого Іоанна" і належала Мальтійському ордену. Сучасний храм був побудований в середині XV століття. У XVIII столітті храм був перебудований у барочному стилі. У 1857 році були додані вітражі. У 1933 році що зазнавав в результаті наслідків Першої світової війни фінансові проблеми мальтійський орден вимушений був продати будівлю місцевою віденською архієпархії, але в 1960 році викупив його назад. З 1960 року розпочалася реставрація храму, яка була повністю завершена в 1998 році.
Церква Cвятого Августина (Augustinerkirche) - готична церква на площі Йозефплац у середмісті поруч з королівським комплексом Гофбург. Церква була освячена в 1349 році, а з 1634 по 1783 рік вважалася придворною церквою Габсбургів.
В церкві вінчалися імператриця Марія Терезия і Франц Стефан Лотарингія, імператор Франц-Йосип і Циці, кронпринц Рудольф і принцеса Стефанія, а також французький імператор Наполеон і Марія Луїза. Скарб церкви - 54 срібних урни з серцями багатьох Габсбургів - від Фердинанда II до Франца Карла, батька Франца Йосипа I. Вони зберігаються в так званій "крипті сердець" (йому. Herzgruftel) в капелі Святого Георга. Тут також знаходиться урна з серцем Наполеона II, сина Наполеона I від Марії Луїзи.
Церква Святого Михайла (Michaelerkirche) - приходська церква Римсько-католицької церкви у Відні. Розташована напроти королівського палацу, в східній частині площі Михаэлерплац. Трехнефну базиліку була закладено в 1221 році ченцями ордену Святого Михайла. У XIV столітті церква була розширена, а в XVI столітті перебудована в готичному стилі. З XIII по XVIII століття Михаелеркирхе була однією з трьох приходських церков Відня разом з собором Святого Стефана і Шотландським монастирем. У прихід Михаэлеркирхе входила імператорська резиденція. У 1724-1725 роках церква набула барочного виду. У 1792 році західний фасад був оформлений в класицистичному дусі.
"Шотландський" (бенедиктинський) монастир (Benediktinerabtei unserer Lieben Frau zu den Schotten) - католицький чоловічий монастир на площі Фреюнг в центральній частині Відня, заснований в 1155 році. У 1160-1200 "шотландці" збудували першу церкву в романському стилі, де і був в 1177 похований Генріх III; у той час ділянка знаходилася поза міськими стінами. Ця церква згоріла в 1276 році. У 1365 "шотландці" стояли у витоків Віденського університету. У 1418 Альбрехт II (король Німеччини) відібрав монастир у "шотландців" і передав його бенедиктинцям, але назва збереглася до цього дня. У 1638 церква знову згоріла - від удару блискавки. Новий, існуючий, комплекс монастиря збудували архітектори Андреа д'Аллио (молодший) і Сильвестро Карлоні, вівтар вирізував Іоахим фон Зандрарт. Зберігся і старий вівтар 1470 року, цікавий не лише як зразок готики, але і як свідоцтво того, яким був Відень XV століття (на вівтарі зображені види міста). Згодом неодноразово виникали проекти надбудови двох веж монастирської церкви, але жоден не був реалізований.
Капуцинеркірхе (нім. Kapuzinerkirche) - церкви Богородиці Ангелів і монастиря ордену капуцинів у Відні, поблизу палацу Хофбург, на Нойє-Маркт-плац. Церква знаменита своїм Імператорським склепом, де поховано імператорів з роду Габсбургів та членів їх сімей. Засновано монастир 1617 року імператрицею Анною, дружиною імператора Матвія. Перший камінь закладено у 1622 році, освячено 1632 року. Портал прибудовано 1760 року, реконструйовано за історичними зображеннями у 1934 - 1936 роках та прикрашено фрескою Ганса Фішера.
Миноритенкирхе є поширеною в народі назвою Італійської Національної Миноритской Церкви Марії Сніжної. Церква була побудована у французькому готичному стилі в Старому місті Вени. Ділянка, на якій була побудована церква, була віддана послідовниками Франциска Ассизського в 1224 році. Перший камінь у фундамент церкви був закладений в 1276 році королем Оттокаром Другим Пржемыслом.
Герцог Альберт Другий пізніше також підтримував будівництво церкви, особливо головного порталу. Готичний Хор Людвіга був побудований в період між 1316 - 1328 роками і використовувався як мавзолей в 14-му і 15-му століттях. Будівництво церкви було завершене в 1350 році. Верхня частина дзвіниці була пошкоджена під час австро-турецкой війни і була перебудована, але повторно зруйнована під час Другої австро-турецкой війни і більше не відновлювалася. Коли Йосип Другий віддав церкву італійцям, вона придбала свою сучасну назву і була освячена на честь Марії Сніжної.
Миноритенкирхе відрізняється нетиповою для Австрії і німецькомовного світу французькою готикою, її інтер'єр і екстер'єр містять предмети мистецтва, які були створені в різний час і в різних стилях. Серед них варто відмітити мармуровий барочний вівтар і вітражі 17-го століття, а також фрески з гербами австрійських аристократичних пологів, які були причетні до будівництва.
Костел єзуїтів (університетську церкву) заклав у 1830-ті роки цісар Фердинанд I:
Maria am Gestade (костел Св. Марії на Березі) одна з найстаріших віденських будівель і один з декількох виживших прикладів готичної архітектури в місті. Традиційно використовувалася моряками, що плавали по Дунаю:
Останній Віденський храм, з яким ми познайомимося, лежить на березі Дунаю у північній частині міста. Franz-von-Assisi-Kirche (церква Франца і Сісі) збудована протягом 1898 - 1910 років на честь 50-річчя перебування на троні цісаря Франца Йосипа, і освячена у 1913 році.