Кам'янецька осінь-2011
Щасливий той, кому протягом місяці двічі пощастило добувати в столиці Поділля. Двічі щасливий той, хто зробив це у жовтні. Адже жовтень - найкраща пора для відвідування Кам’янця. Осінь в мене вже давно асоціюється з Кам’янцем, а Кам’янець - з осінню. Осінь - з жовтим листям на деревах і під ногами, а дерева з жовтим листям - з каньйоном Смотрича. Каньйон Смотрича - з каменем, а камінь - з замками. Ланцюжки асоціацій можна продовжувати безкінечно, і в різні сторони. Якась з них закінчиться на неповторних кам’янецьких красунях, а якась - на кам’янецькому метро.
Романтичніше за все виглядає сонний ранковий Кам’янець. Каньйон густо вкритий туманом, а туман над каньйоном покриває напівпрозорою пеленою мости, храми, будинки і фортецю.
Сонце сходить над найвищим в Україні автомобільним мостом з романтичною назвою «Лань, що біжить»:
На передньому плані - південно-західна частина Старого міста, на задньому можна розглядіти ранкову Стару фортецю:
Кравецька вежа над каньйоном ще спить ранковим осіннім сном:
Ще більш міцнішим сном під пеленою осені спить Руська брама:
Навколо Старого міста декілька оглядових майданчиків, з яких Кам’янець, як на долоні. Це - оглядовий майданчик на Руських Фільварках:
Поруч ще один, на вул. Шевченка. З нього добре видно вірменську частину міста:
З майданчика перед Новопланівським мостом можна побачити західну частину Старого міста і сам міст:
Від майданчика можна спуститися в каньйон до водоспаду:
А утворюється водоспад у нещодавно впорядкованому куточку Нового міста під крилами кам’янецького орла:
Поруч з орлом в каньйон дивиться олень:
Класичний ракурс - символ кам’янецької осені:
А от, нарешті, і фортеця. Вид від Кузнечної вулиці:
Куточок осені біля латинської катедри:
Осінь у передмісті Карвасари:
Стара фортеця з Карвасарів:
Зруйнована пару місяців тому Нова Західна башта фортеці:
Новий замок:
Вид на башту Стефана Баторія зі Старої фортеці:
Вірменські квартали, Гловерівські і Руська брама:
Панорама Старого міста з мурів Нового замку:
дивіться також:
Осіннє Поділля-2011 (частина 1)
Осіннє Поділля-2011 (частина 2)
Романтичніше за все виглядає сонний ранковий Кам’янець. Каньйон густо вкритий туманом, а туман над каньйоном покриває напівпрозорою пеленою мости, храми, будинки і фортецю.
Сонце сходить над найвищим в Україні автомобільним мостом з романтичною назвою «Лань, що біжить»:
На передньому плані - південно-західна частина Старого міста, на задньому можна розглядіти ранкову Стару фортецю:
Кравецька вежа над каньйоном ще спить ранковим осіннім сном:
Ще більш міцнішим сном під пеленою осені спить Руська брама:
Навколо Старого міста декілька оглядових майданчиків, з яких Кам’янець, як на долоні. Це - оглядовий майданчик на Руських Фільварках:
Поруч ще один, на вул. Шевченка. З нього добре видно вірменську частину міста:
З майданчика перед Новопланівським мостом можна побачити західну частину Старого міста і сам міст:
Від майданчика можна спуститися в каньйон до водоспаду:
А утворюється водоспад у нещодавно впорядкованому куточку Нового міста під крилами кам’янецького орла:
Поруч з орлом в каньйон дивиться олень:
Класичний ракурс - символ кам’янецької осені:
А от, нарешті, і фортеця. Вид від Кузнечної вулиці:
Куточок осені біля латинської катедри:
Осінь у передмісті Карвасари:
Стара фортеця з Карвасарів:
Зруйнована пару місяців тому Нова Західна башта фортеці:
Новий замок:
Вид на башту Стефана Баторія зі Старої фортеці:
Вірменські квартали, Гловерівські і Руська брама:
Панорама Старого міста з мурів Нового замку:
дивіться також:
Осіннє Поділля-2011 (частина 1)
Осіннє Поділля-2011 (частина 2)