Марина
Марина - село з населенням 4,7 тис мешканців в декількох кілометрах на захід від Трогіру. Розташоване з обох берегів мальовничої бухти, яку окупували маленькі та великі риболовецькі яхти. Поруч - рідкі для Далмації піщані пляжі, а вся набережна насичена запахами смаженої риби.
Протягом 1495-1500 єпископи з Трогіру збудували на острівці в маленькій бухті свою літню резиденцію, яка являє собою чотирьохгранну замкову вежу з зубцями. Башта ремонтувалася після воєн 1657 та 1717 років, і була реконструйована у 1971 - 1972 роках. Ще до початку ХХ століття між баштою та сушею був канал, пізніше засипаний.
В селі є два храми: Івана Хрестителя з елементами ренесансу і готики та готична капличка Св. Люка на цвинтарі з похованням родини Собота.
Біскупська башта в різних ракурсах:
Храм Івана Хрестителя:
Замок і церква разом:
Церква Св. Люка на цвинтарі:
Сільський цвинтар:
Вуличками села:
Ще одна церквиця на пагорбі:
І трохи моря…
Протягом 1495-1500 єпископи з Трогіру збудували на острівці в маленькій бухті свою літню резиденцію, яка являє собою чотирьохгранну замкову вежу з зубцями. Башта ремонтувалася після воєн 1657 та 1717 років, і була реконструйована у 1971 - 1972 роках. Ще до початку ХХ століття між баштою та сушею був канал, пізніше засипаний.
В селі є два храми: Івана Хрестителя з елементами ренесансу і готики та готична капличка Св. Люка на цвинтарі з похованням родини Собота.
Біскупська башта в різних ракурсах:
Храм Івана Хрестителя:
Замок і церква разом:
Церква Св. Люка на цвинтарі:
Сільський цвинтар:
Вуличками села:
Ще одна церквиця на пагорбі:
І трохи моря…