Опришени
Поруч з міжнародною трасою Чернівці - Сучава лежить велике село ОПРИШЕНИ (Глибоцький р-н, 2,4 тис. мешканців), перша згадка про яке міститься у грамоті Молдовського господаря Олександра Доброго 17 березня 1418 року. У 1503 році воєвода Стефан Великий подарував село монастирю Молдовіца.
В Опришенах є дві речі, заради яких сюди треба приїхати. Перша - церква Різдва Пресвятої Богородиці, побудована у 1910 році. Навряд чи на Буковині, чи взагалі в Україні вам доведеться побачити церкву такого типа. Формально її можна вважати триверхою з низьким масивним центральним куполом та вдома симетричними чотиригранними верхами над бабинцем і навою. Насправді ж храм більш нагадує палац у модерновому стилі, а про її релігійну сутність нагадують хіба що ковані хрести, які сміливо можна вважати шедеврами ковальського мистецтва.
Н ажаль, сьогодні храм в риштуваннях: йде реставрація.
Друга річ - це унікальний місцевий музей, розташований не в менш унікальному дерев’яному двоповерховому будинку з декоративною башточкою посередині даху, який румунські часи слугував будинком сільського священика, потім, вже в радянські часи - конторою колгоспу і, врешті, сільською школою. Музей, створений у 2003 році молодим педагогом Миколою Бондарюком, названий ім’ям видатного односельця, історика Максиміліана Гакмана. Він має чотири зали, в яких розміщені понад 1000 експонатів: археологічні знахідки з часів палеоліту та Трипільської культури, пізніших часів, побутові речі, побутове начиння початку ХІХ століття, а також експозиції років Першої та Другої світових воєн, зброя, нумізматика. Є навіть експозиція (дуже актуальна! :)), присвячена Помаранчевій революції.
В Опришенах є дві речі, заради яких сюди треба приїхати. Перша - церква Різдва Пресвятої Богородиці, побудована у 1910 році. Навряд чи на Буковині, чи взагалі в Україні вам доведеться побачити церкву такого типа. Формально її можна вважати триверхою з низьким масивним центральним куполом та вдома симетричними чотиригранними верхами над бабинцем і навою. Насправді ж храм більш нагадує палац у модерновому стилі, а про її релігійну сутність нагадують хіба що ковані хрести, які сміливо можна вважати шедеврами ковальського мистецтва.
Н ажаль, сьогодні храм в риштуваннях: йде реставрація.
Друга річ - це унікальний місцевий музей, розташований не в менш унікальному дерев’яному двоповерховому будинку з декоративною башточкою посередині даху, який румунські часи слугував будинком сільського священика, потім, вже в радянські часи - конторою колгоспу і, врешті, сільською школою. Музей, створений у 2003 році молодим педагогом Миколою Бондарюком, названий ім’ям видатного односельця, історика Максиміліана Гакмана. Він має чотири зали, в яких розміщені понад 1000 експонатів: археологічні знахідки з часів палеоліту та Трипільської культури, пізніших часів, побутові речі, побутове начиння початку ХІХ століття, а також експозиції років Першої та Другої світових воєн, зброя, нумізматика. Є навіть експозиція (дуже актуальна! :)), присвячена Помаранчевій революції.