Мамаївці
Велике село МАМАЇВЦІ (Кіцманський р-н, 5,8 тис. мешканців), перша згадка про яке датується 1580 роком, починається відразу при виїзді з Чернівців у бік Коломиї. Легенди стверджують, що назва села пішла від знаменитого хана Мамая, який, начебто, зупинявся тут зі своєю ордою перед тим, як наважувався перетинати Карпатські гори. Але, оглядаючись на дату заснування села, більш ймовірно, що це могли бути лише його нащадки. А ось гетьман Пилип Орлик дійсно тут був проїздом у 1722 році. Мамаївці, як цілісний населений пункт, відродився в перший рік незалежності. До того ж існувало два окремих села: Старі та Нові Мамаївці, відомі за радянські часи як Старосілля і Новосілля відповідно.
Відомо, що у частині, що називалася Новими Мамаївцями, існувало два монастиря, які були філіями Манявського (Великого) Скиту. Сьогодні у Нових Мамаївцях з вікна авто кидається в око своєю строкатістю великий за розмірами православний храм Покрови, побудований у 1906 році з поєднанням неовізантійських та румунських архітектурних традицій. Та ще більше кидаються в очі чисельні придорожні приватні готелі та ресторани. Розташування села на трасі загальнодержавного значення поблизу обласного центру сприяє розвитку туристичного сервісу. Кажуть, Мамаївці є найбагатшим селом Буковини.
У той частині Мамаївці, яка раніше йменувалася Старосіллям, зліва від дороги поруч з новою кам’яною церквою знаходиться невеликий дерев’яний храм, пофарбований у зелений колір, дах і піддашшя якого оббити бляхою. Це - Іванівська церква, побудована у 1863 році (за іншими даними - у 1773 році), яка набула свого сучасного вигляду після нещодавньої реставрації. Церква тридольна, одноверха з маленьким восьмигранним куполом, що виростає з четверика нави.
Саме в цій церкві у 30-х роках минулого століття у місцевого священика брав свої перші уроки співу майбутній великий українській співак, академік Академії Мистецтв України, головний режисер Національного академічного театру опери та балету ім. Т.Шевченка, професор Музичної академії ім. П.Чайковського Дмитро Гнатюк.
Поруч з дерев’яною церквою у 1996 році збудовано великий мурований храм, який також освячено на ім’я Івана Хрестителя.
Відомо, що у частині, що називалася Новими Мамаївцями, існувало два монастиря, які були філіями Манявського (Великого) Скиту. Сьогодні у Нових Мамаївцях з вікна авто кидається в око своєю строкатістю великий за розмірами православний храм Покрови, побудований у 1906 році з поєднанням неовізантійських та румунських архітектурних традицій. Та ще більше кидаються в очі чисельні придорожні приватні готелі та ресторани. Розташування села на трасі загальнодержавного значення поблизу обласного центру сприяє розвитку туристичного сервісу. Кажуть, Мамаївці є найбагатшим селом Буковини.
У той частині Мамаївці, яка раніше йменувалася Старосіллям, зліва від дороги поруч з новою кам’яною церквою знаходиться невеликий дерев’яний храм, пофарбований у зелений колір, дах і піддашшя якого оббити бляхою. Це - Іванівська церква, побудована у 1863 році (за іншими даними - у 1773 році), яка набула свого сучасного вигляду після нещодавньої реставрації. Церква тридольна, одноверха з маленьким восьмигранним куполом, що виростає з четверика нави.
Саме в цій церкві у 30-х роках минулого століття у місцевого священика брав свої перші уроки співу майбутній великий українській співак, академік Академії Мистецтв України, головний режисер Національного академічного театру опери та балету ім. Т.Шевченка, професор Музичної академії ім. П.Чайковського Дмитро Гнатюк.
Поруч з дерев’яною церквою у 1996 році збудовано великий мурований храм, який також освячено на ім’я Івана Хрестителя.