Depeche Mode у Києві 08.02.2010
Сьогодні з жінкою Світланкою і друзями повернулися з події, на яку чекали з 2006 року. Друга спроба попасти на концерт улюбленого гурту в рамках світового турне “Tour Of Universe”, начебто, вдалася. Начебто» - тому що, я впевнений, що той концерт в Стамбулі, якого не було, був би на десять порядків цікавіше вчорашнього київського.
Нажаль, мої песимістичні прогнози стосовно концерту в Києві частково підтвердилися. Я, звичайно, готувався до гіршого, але всередині мене десь зберігалася надія на те, що «Депеша» порвуть Київ. І вони дійсно його порвали: такого контакту виконавців з публікою київський палац спорту, напевне, не пам’ятає. Дійство вдалося на всі 100. При чому задоволені були всі: і публіка, і самі Depeche Mode.
Проте, сказати, що моя свідомість переповнена якимись надзвичайними враженнями від концерту, не можу. Хоча все було на рівні. Дейва не бере ні вік, ні останні проблеми із здоров’ям. Як і 10, і 20, і 25 років тому він так само легко крутиться з мікрофонною стойкою, вертить сідницями, запалює своєю енергією зал. Мартін так само співає кришталево чистим голосом і вміє здивувати слухачів виконанням неочікуваних сюрпризів під фортепіанний аккомпанемент Пітера. Ну а Флетч - завжди як Флетч: махає руками і ногами, хлопає в долоні і майже не торкається синтезаторних клавіш.
Основних мінусів, які не дозволяли особисто мені у повній мірі насолодитися дійством, було два. Перший - бідний і попсовий сет-лист виступу, перенасичений набором стандартних депешовських хитів при майже повній відсутності сюрпризів. А ще - абсолютно не «вставили» речі з нового альбому “SOTU” окрім, хіба що “Wrong”. Другий мінус - бідний відеоряд, який і близько не стояв відеорядами концертів попередніх світових турне. Верх попсовості - повітряні кільки на “Policy Of Truth”, які були так само недоречні, як і пісня.
Та давайте все ж такі про плюси. Вони також були. Найбільший з них той, який витягнув весь виступ - виконанням Мартіном “Insight” і “Dressed In Black”. Від цього дійсно можна було розплакатися. Навіть якщо б концерт складався лише з цих двох пісень, я б вже віддав за нього ту тисячу гривень, яку заплатив за квиток. Сильно зачепили за душу “Walking In My Shoes”, “World In My Eyes”, “In Your Room”, “Stripped”. Як завжди, була прекрасною і неповторною “Enjoy The Silence” з новим мартіновським гітарним програшем. “Behind The Wheel” була вищою на всякі похвали. І навіть “Personal Jesus”, який я так не долюблюю, і який завершував концерт, був виконаний краще за всі 20 років існування хіта.
Ось так, якщо коротко. Ще був дуже радий побачитися зі своїми московськими друзями, а також знайомству з новими друзями з Донбасу. Нажаль, не побачився з багатьма, кого хотів побачити, і не попав на afterparty: був дуже виснажений подорожжю волинськими і тернопільськими замками.
P.S.: сет-лист виступу Depeche Mode у Києві виглядав наступним чином:
In Chains
Wrong
Hole To Feed
Walking In My Shoes
It's No Good
A Question Of Time
Precious
World In My Eyes
Insight (sung by Martin)
Home
Miles Away / The Truth Is
Policy Of Truth
In Your Room
I Feel You
Enjoy The Silence
Never Let Me Down Again
Encore:
Dressed In Black
Stripped
Behind The Wheel
Personal Jesus
Нажаль, мої песимістичні прогнози стосовно концерту в Києві частково підтвердилися. Я, звичайно, готувався до гіршого, але всередині мене десь зберігалася надія на те, що «Депеша» порвуть Київ. І вони дійсно його порвали: такого контакту виконавців з публікою київський палац спорту, напевне, не пам’ятає. Дійство вдалося на всі 100. При чому задоволені були всі: і публіка, і самі Depeche Mode.
Проте, сказати, що моя свідомість переповнена якимись надзвичайними враженнями від концерту, не можу. Хоча все було на рівні. Дейва не бере ні вік, ні останні проблеми із здоров’ям. Як і 10, і 20, і 25 років тому він так само легко крутиться з мікрофонною стойкою, вертить сідницями, запалює своєю енергією зал. Мартін так само співає кришталево чистим голосом і вміє здивувати слухачів виконанням неочікуваних сюрпризів під фортепіанний аккомпанемент Пітера. Ну а Флетч - завжди як Флетч: махає руками і ногами, хлопає в долоні і майже не торкається синтезаторних клавіш.
Основних мінусів, які не дозволяли особисто мені у повній мірі насолодитися дійством, було два. Перший - бідний і попсовий сет-лист виступу, перенасичений набором стандартних депешовських хитів при майже повній відсутності сюрпризів. А ще - абсолютно не «вставили» речі з нового альбому “SOTU” окрім, хіба що “Wrong”. Другий мінус - бідний відеоряд, який і близько не стояв відеорядами концертів попередніх світових турне. Верх попсовості - повітряні кільки на “Policy Of Truth”, які були так само недоречні, як і пісня.
Та давайте все ж такі про плюси. Вони також були. Найбільший з них той, який витягнув весь виступ - виконанням Мартіном “Insight” і “Dressed In Black”. Від цього дійсно можна було розплакатися. Навіть якщо б концерт складався лише з цих двох пісень, я б вже віддав за нього ту тисячу гривень, яку заплатив за квиток. Сильно зачепили за душу “Walking In My Shoes”, “World In My Eyes”, “In Your Room”, “Stripped”. Як завжди, була прекрасною і неповторною “Enjoy The Silence” з новим мартіновським гітарним програшем. “Behind The Wheel” була вищою на всякі похвали. І навіть “Personal Jesus”, який я так не долюблюю, і який завершував концерт, був виконаний краще за всі 20 років існування хіта.
Ось так, якщо коротко. Ще був дуже радий побачитися зі своїми московськими друзями, а також знайомству з новими друзями з Донбасу. Нажаль, не побачився з багатьма, кого хотів побачити, і не попав на afterparty: був дуже виснажений подорожжю волинськими і тернопільськими замками.
P.S.: сет-лист виступу Depeche Mode у Києві виглядав наступним чином:
In Chains
Wrong
Hole To Feed
Walking In My Shoes
It's No Good
A Question Of Time
Precious
World In My Eyes
Insight (sung by Martin)
Home
Miles Away / The Truth Is
Policy Of Truth
In Your Room
I Feel You
Enjoy The Silence
Never Let Me Down Again
Encore:
Dressed In Black
Stripped
Behind The Wheel
Personal Jesus