Підсумки року: 10 найулюбленіших міст
Рік майже минув. Багато хто з нас інтенсивно подорожував, відвідував різні міста, містечка села, закохувався в них, відкривав для себе цікаві природні та архітектурні об’єкти. Час провести підсумки, які саме куточки рідної України найбільше запам’яталися кожному з нас і чому саме. Пропоную 10 коротких розповідей про 10 міст і містечок України, які найбільше вразили мене в 2009 році.
Це - дуже індивідуальний «хіт-парад», тому прошу віднестися до нього не так критично. А ще пропоную, шановні друзі, зробити кожному щось на кшталт подібного переліку, який би відображав ваші особисті враження від побаченого у році, що минає.
1. Чернівці
2. Кам’янець-Подільський
3. Чортків
4. Бережани
5. Червоногруд
6. Львів
7. Коломия
8. Рогатин
9. Галич
10. Вижниця
1. ЧЕРНІВЦІ
Те, що в Україні немає нічого кращого за Чернівці, я переконався вже в котрий раз. Цього року їздив до Чернівців двічі, присвятив 4 дні їх вивченню, і все одно не подивився багато того, що планував.
Розвиток людства не стоїть на місці, і прогрес поглинає і Чернівці. Час тут швидко минає і одночасно стоїть на місці. Молдавсько-турецький період застив тут в кількох дерев’яних церквах архаїчного «хатнього» типу: Миколіївській, Успенській, Спиридонівській, Вознесенській.
Австрія застила у віденській сецесії - стилі, який створив архітектурне обличчя Чернівців. Ратуша, залізничний «дверець», театр, «Банк щадничий», різноманіття неповторних кам’яниць на Панській і Ратушевій зробили Чернівці найбільш європейським містом України, справжньою герцогською столицею Східної Європи.
Разом з модерновим блиском австрійська доба залишила не лише вулиці з бруківкою, які мили милом, а й ціла квартали більш скромної, але не менш цікавою забудови Долішнього міста довкола Старого Ринку, Фонтанної площі та Турецької криниці.
Не так помітно залишила свій слід в архітектурі Чернівців і боярська Румунія. А ось останні «господарі» - совіти, проїхалися по Чернівцях неначе бульдозери по квітковому полю, знищуючи архітектурне, релігійне, культурне, духовне і мовне надбання буковинців і насаджуючи чужу мову, антикультуру, бездуховність… Проте Чернівці вистояли і вижили. І сьогодні найкрасивіше місто країни вражає всіх своєю візитівкою - Резиденцією. Архітектурним комплексом, що не мав собі рівних на теренах всієї Габсбургської монархії.
2. КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
Навряд чи треба пояснювати, чому місто-фортеця на Смотричі вважається Меккою українського туризму. Звичайно, що для більшості Кам’янець - це Стара фортеця, ратуша, катедра з мінаретом та вид з Новопланівського моста. Для мене середньовічна перлина Поділля - це значно більше.
Обожнюю бродити вузенькими вулочками Старого міста, таємними закутками, де замість розмов туристів чуєш гомінливі гавкання собак, крякання качок і гусей та дзюркотіння Смотрича.
Одним з моїх найулюбленіших місць Кам’янця є колишні вірменські квартали в південно-східній частині Старого міста. Вузенькі круті вулиця зі старою бруківкою чи без неї - Довга, Вірменська, Госпітальна, Тринітарська - найзатишніші і, водночас, найцікавіші для тих, хто шукає романтику минулих століть.
Який би раз ви не приїжджали до Кам’янця, завжди відкриєте тут для себе щось новеньке. Багато старих історичних кам’яниць на Татарській, Зарванській, П’ятницькій, Кузнецькій вулицях, Вірменському та Польському Ринках. А в каньйоні і над ним на кожному кроці знайдете залишки комплексів оборонних споруд, з яких найбільше захоплення викликають Польська та Руська брами.
Цікаві закуточки в маленькому Старому місті зустрічаються скрізь. Треба їх просто роздивитися, а для цього - по-справжньому закохатися в Кам’янець.
3. ЧОРТКІВ
Обов’язково відвідую його кожного року, бо не можу без нього жити. Чому так? Ну, по-перше, в Чорткові знаходиться костел Станіслава - мій найулюбленіший мурований храм в Україні.
По-друге, в якому місті України ви побачите відразу дві ратуші? А дві дерев’яні церкви: подільського та карпатського типів - справжні еталони храмів двох різних шкіл дерев’яного зодчества.
Крім цього, в Чорткові ще багато цього цікавого: замок Гольських, колишній монастир кармелітів, дві синагоги, старі кам’яниці навколо ринкової площі та вул.Шевченка.
Під час останнього візиту найбільше був вражений старими віллами, яких в місті безліч. Проте кожна з них є неповторною і нагадує про щасливі для чортківського панства часи за зламі ХІХ та ХХ століть.
Безпосередньо у місті знаходиться два пагорби, з яких весь Чортків - як на долоні.
4. БЕРЕЖАНИ
Як же довго я мріяв їх побачити! Та чудо таки сталося цього року. Ще зранку я і не підозрював, що сьогодні мене занесе на Тернопілля, а вже у вечорі ми nick-coll ми проводжали сонце на березі Бережанського ставу.
Жодне галицьке місто так не поєднує колишню велич австрійського і польського минулого та провінційного сьогодення, як Бережани. Будь-який мандрівник знайде у місті усе, що треба: замок, ратушу, оборонний монастир, старовинні костели й церкви, палац.
Середмістя переповнене еклектичними будиночками, серед яких особливо вирізняється модерново-готична споруда колишнього банку та декілька оригінальних вілл. Ще є магістрат, синагога, дерев’яна церква.
Найкращій вид на місто - з гори, де розташувався монастир Бернардинців.
Бережани, як і Чортків, закохують в себе з першого погляду і назавжди.
5. ЧЕРВОНОГРУД
Відчуття захоплення переповнює кожного, для кого неіснуюча вже столиця Червоноградського князівства, а пізніше - Подільського воєводства, була мрією. Таке ж саме відбувається в душі того, хто вперше в житті (а потім вдруге, втретє, вдесяте) ступає на землю червоного кольору, бачить у величезному зеленому кратері силуети двох замкових башт і чує дзюркотіння найбільшого й найкрасивішого в рівнинній частині України водоспаду.
6. ЛЬВІВ
Чому Львів в моєму «хіт-параді» аж шостий! Причина одна: за 33 роки свого життя я так і не знайшов часу, що повністю поглинутися в нього і відчути місто Лева всім своїм розумінням. Чому? Знову ж таки, відповідь більш ніж дивна: напевне, тому що просто боюся в нього закохатися. Боюся, що від може виявитися для мене кращім ніж Чернівці чи Кам’янець…
З 356 днів в цьому році я лише півтори години виділив на мандрівку містом. Це більш ніж просто мало. Це - катастрофічно мало, майже нічого. Сподіваюсь, моє справджє знайомство зі Львовом - попереду.
7. КОЛОМИЯ
Третє моє «відкриття року» наряду з Бережанами і Червоногрудом. Якщо потрібно характеризувати Коломию декілька ми словами, то «Коломия - еталон галицького міста». Розумне поєднання старовинного і сучасного, чистота вулиць, блиск відреставрованих архітектурних пам’яток роблять Коломию чи ні найбільш європейським містом на Франківщині. Якщо б визначатися із столицею Прикарпаття довелося сьогодні - то Коломия, безперечно, перемогла б Франківськ.
8. РОГАТИН
Я обожнюю маленькі акуратні галицькі містечка. Тому Рогатин не міг мені не сподобатися. Легендарна Роксолана, величний Миколаївський костел, один з найдовершеніших в Україні дерев’яних храмів, восьмисотрічна оборонна церква, сецесійні кам’яниці зробили для мене рогатин одним з найприємніших і найзатишніших містечок Прикарпаття.
9. ГАЛИЧ і околиці.
Коли ми говоримо «Галич», то маємо на увазі не лише маленьке місто при впадінні річки Лукви у Дністер, а, передусім» Давній Галич - колишню столицю Галицького князівства. Крім Старостинського замку Галич - це також Пантелеймоновський храм в Шевченковому, це - давні храми, їх руїни та інші історичні, архітектурні та археологічні пам’ятки в Крилосі, це - і костел в Більшівцях, і музей архітектури і побуту Прикарпаття.
10. ВИЖНИЦЯ і околиці.
За останнє, 10-те місце в моїй голові разом з Вижницею змагалися Миргород, Новомосковськ і, навіть, Бердянськ. Але Вижниця перемогла. Перемогла, передусім, тому, що стала єдиним західноукраїнським містом, яке у цьому році на деякий час стало мені рідним. Тут я прожив АЖ 10 днів (повірте, для мене 3 дні на одному місці - це забагато).
Дивовижна краса навколишніх гір та лісів, стрімкого Черемошу у поєднанні з оригінальною архітектурою австрійських часів (і, навіть, єврейське минуле) зробили Вижницю з її околицями справжньою перлиною прикарпатської частини Буковини. Не кожне маленьке містечко з 5 тисячами населення удостоїлося честі бути представленим трьома великими сторінками в моєму ЖЖ.
Це - дуже індивідуальний «хіт-парад», тому прошу віднестися до нього не так критично. А ще пропоную, шановні друзі, зробити кожному щось на кшталт подібного переліку, який би відображав ваші особисті враження від побаченого у році, що минає.
1. Чернівці
2. Кам’янець-Подільський
3. Чортків
4. Бережани
5. Червоногруд
6. Львів
7. Коломия
8. Рогатин
9. Галич
10. Вижниця
1. ЧЕРНІВЦІ
Те, що в Україні немає нічого кращого за Чернівці, я переконався вже в котрий раз. Цього року їздив до Чернівців двічі, присвятив 4 дні їх вивченню, і все одно не подивився багато того, що планував.
Розвиток людства не стоїть на місці, і прогрес поглинає і Чернівці. Час тут швидко минає і одночасно стоїть на місці. Молдавсько-турецький період застив тут в кількох дерев’яних церквах архаїчного «хатнього» типу: Миколіївській, Успенській, Спиридонівській, Вознесенській.
Австрія застила у віденській сецесії - стилі, який створив архітектурне обличчя Чернівців. Ратуша, залізничний «дверець», театр, «Банк щадничий», різноманіття неповторних кам’яниць на Панській і Ратушевій зробили Чернівці найбільш європейським містом України, справжньою герцогською столицею Східної Європи.
Разом з модерновим блиском австрійська доба залишила не лише вулиці з бруківкою, які мили милом, а й ціла квартали більш скромної, але не менш цікавою забудови Долішнього міста довкола Старого Ринку, Фонтанної площі та Турецької криниці.
Не так помітно залишила свій слід в архітектурі Чернівців і боярська Румунія. А ось останні «господарі» - совіти, проїхалися по Чернівцях неначе бульдозери по квітковому полю, знищуючи архітектурне, релігійне, культурне, духовне і мовне надбання буковинців і насаджуючи чужу мову, антикультуру, бездуховність… Проте Чернівці вистояли і вижили. І сьогодні найкрасивіше місто країни вражає всіх своєю візитівкою - Резиденцією. Архітектурним комплексом, що не мав собі рівних на теренах всієї Габсбургської монархії.
2. КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
Навряд чи треба пояснювати, чому місто-фортеця на Смотричі вважається Меккою українського туризму. Звичайно, що для більшості Кам’янець - це Стара фортеця, ратуша, катедра з мінаретом та вид з Новопланівського моста. Для мене середньовічна перлина Поділля - це значно більше.
Обожнюю бродити вузенькими вулочками Старого міста, таємними закутками, де замість розмов туристів чуєш гомінливі гавкання собак, крякання качок і гусей та дзюркотіння Смотрича.
Одним з моїх найулюбленіших місць Кам’янця є колишні вірменські квартали в південно-східній частині Старого міста. Вузенькі круті вулиця зі старою бруківкою чи без неї - Довга, Вірменська, Госпітальна, Тринітарська - найзатишніші і, водночас, найцікавіші для тих, хто шукає романтику минулих століть.
Який би раз ви не приїжджали до Кам’янця, завжди відкриєте тут для себе щось новеньке. Багато старих історичних кам’яниць на Татарській, Зарванській, П’ятницькій, Кузнецькій вулицях, Вірменському та Польському Ринках. А в каньйоні і над ним на кожному кроці знайдете залишки комплексів оборонних споруд, з яких найбільше захоплення викликають Польська та Руська брами.
Цікаві закуточки в маленькому Старому місті зустрічаються скрізь. Треба їх просто роздивитися, а для цього - по-справжньому закохатися в Кам’янець.
3. ЧОРТКІВ
Обов’язково відвідую його кожного року, бо не можу без нього жити. Чому так? Ну, по-перше, в Чорткові знаходиться костел Станіслава - мій найулюбленіший мурований храм в Україні.
По-друге, в якому місті України ви побачите відразу дві ратуші? А дві дерев’яні церкви: подільського та карпатського типів - справжні еталони храмів двох різних шкіл дерев’яного зодчества.
Крім цього, в Чорткові ще багато цього цікавого: замок Гольських, колишній монастир кармелітів, дві синагоги, старі кам’яниці навколо ринкової площі та вул.Шевченка.
Під час останнього візиту найбільше був вражений старими віллами, яких в місті безліч. Проте кожна з них є неповторною і нагадує про щасливі для чортківського панства часи за зламі ХІХ та ХХ століть.
Безпосередньо у місті знаходиться два пагорби, з яких весь Чортків - як на долоні.
4. БЕРЕЖАНИ
Як же довго я мріяв їх побачити! Та чудо таки сталося цього року. Ще зранку я і не підозрював, що сьогодні мене занесе на Тернопілля, а вже у вечорі ми nick-coll ми проводжали сонце на березі Бережанського ставу.
Жодне галицьке місто так не поєднує колишню велич австрійського і польського минулого та провінційного сьогодення, як Бережани. Будь-який мандрівник знайде у місті усе, що треба: замок, ратушу, оборонний монастир, старовинні костели й церкви, палац.
Середмістя переповнене еклектичними будиночками, серед яких особливо вирізняється модерново-готична споруда колишнього банку та декілька оригінальних вілл. Ще є магістрат, синагога, дерев’яна церква.
Найкращій вид на місто - з гори, де розташувався монастир Бернардинців.
Бережани, як і Чортків, закохують в себе з першого погляду і назавжди.
5. ЧЕРВОНОГРУД
Відчуття захоплення переповнює кожного, для кого неіснуюча вже столиця Червоноградського князівства, а пізніше - Подільського воєводства, була мрією. Таке ж саме відбувається в душі того, хто вперше в житті (а потім вдруге, втретє, вдесяте) ступає на землю червоного кольору, бачить у величезному зеленому кратері силуети двох замкових башт і чує дзюркотіння найбільшого й найкрасивішого в рівнинній частині України водоспаду.
6. ЛЬВІВ
Чому Львів в моєму «хіт-параді» аж шостий! Причина одна: за 33 роки свого життя я так і не знайшов часу, що повністю поглинутися в нього і відчути місто Лева всім своїм розумінням. Чому? Знову ж таки, відповідь більш ніж дивна: напевне, тому що просто боюся в нього закохатися. Боюся, що від може виявитися для мене кращім ніж Чернівці чи Кам’янець…
З 356 днів в цьому році я лише півтори години виділив на мандрівку містом. Це більш ніж просто мало. Це - катастрофічно мало, майже нічого. Сподіваюсь, моє справджє знайомство зі Львовом - попереду.
7. КОЛОМИЯ
Третє моє «відкриття року» наряду з Бережанами і Червоногрудом. Якщо потрібно характеризувати Коломию декілька ми словами, то «Коломия - еталон галицького міста». Розумне поєднання старовинного і сучасного, чистота вулиць, блиск відреставрованих архітектурних пам’яток роблять Коломию чи ні найбільш європейським містом на Франківщині. Якщо б визначатися із столицею Прикарпаття довелося сьогодні - то Коломия, безперечно, перемогла б Франківськ.
8. РОГАТИН
Я обожнюю маленькі акуратні галицькі містечка. Тому Рогатин не міг мені не сподобатися. Легендарна Роксолана, величний Миколаївський костел, один з найдовершеніших в Україні дерев’яних храмів, восьмисотрічна оборонна церква, сецесійні кам’яниці зробили для мене рогатин одним з найприємніших і найзатишніших містечок Прикарпаття.
9. ГАЛИЧ і околиці.
Коли ми говоримо «Галич», то маємо на увазі не лише маленьке місто при впадінні річки Лукви у Дністер, а, передусім» Давній Галич - колишню столицю Галицького князівства. Крім Старостинського замку Галич - це також Пантелеймоновський храм в Шевченковому, це - давні храми, їх руїни та інші історичні, архітектурні та археологічні пам’ятки в Крилосі, це - і костел в Більшівцях, і музей архітектури і побуту Прикарпаття.
10. ВИЖНИЦЯ і околиці.
За останнє, 10-те місце в моїй голові разом з Вижницею змагалися Миргород, Новомосковськ і, навіть, Бердянськ. Але Вижниця перемогла. Перемогла, передусім, тому, що стала єдиним західноукраїнським містом, яке у цьому році на деякий час стало мені рідним. Тут я прожив АЖ 10 днів (повірте, для мене 3 дні на одному місці - це забагато).
Дивовижна краса навколишніх гір та лісів, стрімкого Черемошу у поєднанні з оригінальною архітектурою австрійських часів (і, навіть, єврейське минуле) зробили Вижницю з її околицями справжньою перлиною прикарпатської частини Буковини. Не кожне маленьке містечко з 5 тисячами населення удостоїлося честі бути представленим трьома великими сторінками в моєму ЖЖ.