Kimmeridge Bay
В останній день нашої пасхальної холодної кампувальної епопеї заїхали погуляти в затоку Kimmeridge. На спуску до моря нас привітала табличка "Не видряпуватись на скелі. Не колупати скелі в пошуках залишків прадавніх молюсок" етс. Хм...
Як виявилось табличка стояла недаремно - там було куди вибряпуватись і що колупати - затока практично сланцева! Чорні стіни з півметровими прожилками міцнішої жовтої породи... І пісок на пляжі (там де він звичайно був) незвичного кольору та і самої структури - чорно-білий!
Гуляти біля таких стін було трохи неспокійно - вони постійно обсипаються, точніше обсипається чорний сланець, а коричева порода відвалюється величезними пластами. По одному з таких пластів ми і гуляли.
Вода в такій затоці вже не зелена а темно-синя.
Місце це популярне серед людей і особливо дітей як затока, де можна ловити крабів чи інших молюсків. Ми бачили кількох крабиків і навіть одну креветку.
Загалом дуже приємна місцина, є де погуляти, і можна вибратись на горб навпроти до башти, а дальше - по берегу аж доки вистачить сил і натхнення :)