Литрес. Початок
Пригадалося з минулого життя. В ті часи сучасного ринку електронних книжок не було ще взагалі, а електронні книжки вже були. Спочатку вони існували на магнітних стрічках мейнфреймів, їх друкували на величезних принтерах для того, щоб почитати (і так розповсюджували самвидав, який офіційно було хрін де купити). Потім, коли інтернет вже був, але здебільшого ще не у нас, у нас були шляхи розповсюдження електронних книжок мережею Fidonet (файли пакували архіватором HA, бо він давав найкращий ступінь зтиснення на текстах, і розсилали модемами з комп'ютера на комп'ютер).
Звідки бралися ті файли? Трошки викладали самі автори, а решту ентузіасти вручну сканували з паперових книг, форматували, вичитували та розповсюджували мережею. В тому процесі брав участь і я, трошки книжок на Флібусті походять з моїх сканів. Ну так, офіційно це було піратство, але ніхто з учасників процесу не отримував з того ніякого зиску, це було чисте ідейне волонтерство заради загального доступу до інформації. Весь час точилися дискусії, наскільки від розповсюдження файлів страждають автори, які втрачають паперові продажі, але без однозначних відповідей. Так чи інакше, всі погоджувалися, що потрібний зручний та доступний ринок електронних книжок.
"Литрес" (в Україні вже не актуальний) був не першою спробою створити такий ринок, але першою, яка вижила та затрималася. Якби не російське походження та розташування, був би то зараз просто ще один з сервісів продажу електронних крижок, зі своїми плюсами та мінусами, але мій спогад не про те. А про те, як "Литрес" виник.
Для старту їм була потрібна чимала база електронних книжок, щоб було чим привабити покупців. А чесних офіційних книжок від авторів та видавництв тоді було взагалі мало, всі тоді ще тільки придивлялися до нового формату та обережно гадали, чи воно взагалі злетить. А книжок для старту було треба багато. І тоді "Литрес" просто обікрав безкоштовні книжкові сайти, викачавши все собі, виставивши на продаж (навіть ті, де з правовласниками ніяких угод не було) і розпочавши масовану атаку на хостинги з вимогами позакривати всі оті безкоштовні бібліотеки, які литресівці й обікрали (привласнивши тисячі годин волонтерської праці). Ну й в цілому перемогли, бо у "Литреса" бул гроші, а у бібліотек був очевидно нелегальний піратський статус.
Минули роки. Вільні бібліотеки консолідувалися у Флібусту, яка все ще жива та здорова. Литрес зробив собі порядний вигляд і тепер працює за офіційними контрактами. Старі поцуплені книжки давно по тихому прибрали з продажу. І вже мало хто пам'ятає, як я, що той книгопродавець почався як справжній нахабний пірат, який поцупив і виставив на продаж те, що інші люди безкоштовно робили для людей.
Звідки бралися ті файли? Трошки викладали самі автори, а решту ентузіасти вручну сканували з паперових книг, форматували, вичитували та розповсюджували мережею. В тому процесі брав участь і я, трошки книжок на Флібусті походять з моїх сканів. Ну так, офіційно це було піратство, але ніхто з учасників процесу не отримував з того ніякого зиску, це було чисте ідейне волонтерство заради загального доступу до інформації. Весь час точилися дискусії, наскільки від розповсюдження файлів страждають автори, які втрачають паперові продажі, але без однозначних відповідей. Так чи інакше, всі погоджувалися, що потрібний зручний та доступний ринок електронних книжок.
"Литрес" (в Україні вже не актуальний) був не першою спробою створити такий ринок, але першою, яка вижила та затрималася. Якби не російське походження та розташування, був би то зараз просто ще один з сервісів продажу електронних крижок, зі своїми плюсами та мінусами, але мій спогад не про те. А про те, як "Литрес" виник.
Для старту їм була потрібна чимала база електронних книжок, щоб було чим привабити покупців. А чесних офіційних книжок від авторів та видавництв тоді було взагалі мало, всі тоді ще тільки придивлялися до нового формату та обережно гадали, чи воно взагалі злетить. А книжок для старту було треба багато. І тоді "Литрес" просто обікрав безкоштовні книжкові сайти, викачавши все собі, виставивши на продаж (навіть ті, де з правовласниками ніяких угод не було) і розпочавши масовану атаку на хостинги з вимогами позакривати всі оті безкоштовні бібліотеки, які литресівці й обікрали (привласнивши тисячі годин волонтерської праці). Ну й в цілому перемогли, бо у "Литреса" бул гроші, а у бібліотек був очевидно нелегальний піратський статус.
Минули роки. Вільні бібліотеки консолідувалися у Флібусту, яка все ще жива та здорова. Литрес зробив собі порядний вигляд і тепер працює за офіційними контрактами. Старі поцуплені книжки давно по тихому прибрали з продажу. І вже мало хто пам'ятає, як я, що той книгопродавець почався як справжній нахабний пірат, який поцупив і виставив на продаж те, що інші люди безкоштовно робили для людей.