Екзистенційний стрес-тест
Останні роки піддали українців двом екзистенційним кризам.
Перша криза: локдауни та ізоляція - відібрали зовнішній світ за межами домівки, а також можливість не спілкуватися 24х7 з тими, хто в тій домівці мешкає.
Друга криза: повітряні тривоги та евакуації - повідбирали домівки з усім цінним та особистим, що в них є, та вкинули до незнайомих місць та людей.
Обидві кризи відібрали безпеку у теперішньому та будь-який контроль майбутнього.
Майже кожен українець тепер має досвід життя, де єдиними сталими елементами є тільки сама людина плюс кілька найважливіших речей, які можна тримати при собі.
Краще б того випробування не було, але воно надає унікальну можливість тотально пережити, що насправді є найважливішим, прояснити цінності, сенси та пріоритети. Без можливості збрехати собі. До того ж масштабно, не поодинці, а всій нації водночас.
Люди ще за часів ковіду казали, що світ змінився безповоротно. Ні. Світ залишився тим самим. Безповоротно змінилися ми самі.
Перша криза: локдауни та ізоляція - відібрали зовнішній світ за межами домівки, а також можливість не спілкуватися 24х7 з тими, хто в тій домівці мешкає.
Друга криза: повітряні тривоги та евакуації - повідбирали домівки з усім цінним та особистим, що в них є, та вкинули до незнайомих місць та людей.
Обидві кризи відібрали безпеку у теперішньому та будь-який контроль майбутнього.
Майже кожен українець тепер має досвід життя, де єдиними сталими елементами є тільки сама людина плюс кілька найважливіших речей, які можна тримати при собі.
Краще б того випробування не було, але воно надає унікальну можливість тотально пережити, що насправді є найважливішим, прояснити цінності, сенси та пріоритети. Без можливості збрехати собі. До того ж масштабно, не поодинці, а всій нації водночас.
Люди ще за часів ковіду казали, що світ змінився безповоротно. Ні. Світ залишився тим самим. Безповоротно змінилися ми самі.