Тримаймо тил
Зараз в Україні відбувається спроба антиконституційного перевороту. Вони поки що тільки почали, ще нічого не закінчено, майбутнє ще залежить від зусиль їх зупинити. Ті, хто можуть, роблять це на своїх місцях: політики та державні службовці (сподіваюся) - використовуючи свої повноваження, громадяни - виходячи з протестами на Майдан.
Що робити нам, кому, як і мені, не вистачає сил та наснаги на активний спротив? Наша справа - тримати тил.
Майдан вистояв, бо його підтримували мільйони громадян, які годували, лікували та нагадували, що все це не даремно. Військо вистояло на початку війни, бо його підтримували мільйони, які переводили гроші, возили спорядження та нагадували, заради кого бійці тримаються на фронті. Військо без тилу гине на раз. Бійцям та активістам необхідно відчувати сенс своїх дій, бачити мирне життя, яке вони захищають, мати місце, куди можна повертатися на відпочинок.
Наша справа - зберігати свій острівець життя посеред хаосу, який зараз здіймається. Не обов'язково зберігати спокій. Можна панікувати. Можна впадати в розпач. Якщо зовсім нестерпно, можна переїжджати. І просто продовжувати робити своє. Працювати. Спілкуватися з близькими. Слідкувати за здоров'ям. Навіть відпочивати та розважатися. Робити свої проекти та події. І, наскільки вистачає сил, нагадувати. Друзям - що все це не даремно, і що їм є заради чого теж триматися, що є, куди повернутися. Ворогам - що вони тут зайві. Називати речі своїми іменами. Триматися своїх, брати й свою частку підтримки. Жити надалі. Доки ми живі - у захисників є сенс їх зусиль. І цього досить.
[ DW ]
Що робити нам, кому, як і мені, не вистачає сил та наснаги на активний спротив? Наша справа - тримати тил.
Майдан вистояв, бо його підтримували мільйони громадян, які годували, лікували та нагадували, що все це не даремно. Військо вистояло на початку війни, бо його підтримували мільйони, які переводили гроші, возили спорядження та нагадували, заради кого бійці тримаються на фронті. Військо без тилу гине на раз. Бійцям та активістам необхідно відчувати сенс своїх дій, бачити мирне життя, яке вони захищають, мати місце, куди можна повертатися на відпочинок.
Наша справа - зберігати свій острівець життя посеред хаосу, який зараз здіймається. Не обов'язково зберігати спокій. Можна панікувати. Можна впадати в розпач. Якщо зовсім нестерпно, можна переїжджати. І просто продовжувати робити своє. Працювати. Спілкуватися з близькими. Слідкувати за здоров'ям. Навіть відпочивати та розважатися. Робити свої проекти та події. І, наскільки вистачає сил, нагадувати. Друзям - що все це не даремно, і що їм є заради чого теж триматися, що є, куди повернутися. Ворогам - що вони тут зайві. Називати речі своїми іменами. Триматися своїх, брати й свою частку підтримки. Жити надалі. Доки ми живі - у захисників є сенс їх зусиль. І цього досить.
[ DW ]