Подорож до Польщі. Частина перша - Перемишль.
Думав недавно, як це так виходить, що чверть століття прожив на теренах Галичини, а ні разу не побував у сусідній Польщі ? Із котрою нас пов'язує стільки спільного (взяти хоча б наші місцеві слова - ровер, коліжанка, начиння...; А ви думали, звідки ж вони ? :)
А ще майже зі жахом почитав, що 3/4 українців ніколи НЕ були за кордоном (!)
Печаль. Ще одна стаття черговий раз переконала, що я - щаслива людина. Не будемо про сумне. Закликаю тебе читачу, виправляти статистику ;)
В кінці літа вдалося здійснити одну зі своїх давніх мрій - відвідати Польщу. Євросоюз, трохи вищий рівень життя (можливість побачити, як можна жити ефективніше). А також підівчити сусідню мову, у котрій багато знайомих галичанам слів. І побачити пару гарних міст. Забігаючи наперед, скажу, що вдалося побачити: Перемишль, Ряшів, Краків та Вроцлав.
Якраз час описати свої враження, здивування, прокоментувати світлини, що ти, шановний читачу, тут споглядаєш.
Перемишль (пол. Przemysl - Пшемисль)
Місто, досить близьке до Львова. Відноситься до Східної Галичини (на відміну від трьох наступних). Відстань до міста Лева - 85 км :)
Щоб добратися до нього, треба ВІЗУ (на момент написання статті точно, як не крутити). Візу польську національну, або шенген-візу. Мав другу. Виробив бізнес-візу. На то все пішло майже 100 $. Не описуватиму докладно, що і як робив. У кожного все індивідуально. Зрештою, не кожен оформлений фізичною особою-підприємцем, тому й не факт, що мій "рецепт приготування візи" допоможе. Гугл вам у поміч. А для початку (бо, напевно, зачекались на фото) - вигляд центру Перемишля:
Добирався до кордону автобусом із Головного Залізничного Двірця у Львові. "Львів-Шегині", 30 грн. Шегині - це село перед кордоном із Польщею. І єдиний мені відомий ПІШОХІДНИЙ пропускний пункт (на інших тре їхати чимось - автобусом, автівкою, потягом...) Не хтів їхати автобусом, бо було чисто цікаво, як це воно - пішки переходити кордон із Европою. На момент переходу черги не було (обідня пора). Пройшов кордон у межах 10 хв. Аж не віриться :)
Не помітив навіть, що українські білборди змінилися на польськомовні. Опинився після переходу не в Перемишлі, а у селі Медика, що є польським. До Перемишля після переходу доїхав у маршрутці (2 злотих, подаватиму і надалі інфу про ціни у злотих). На момент поїздки злотий в Україні вартував 4,40 грн.
Якщо пригадати гімн України, то в ньому є слова "від Сяну до Дону". Так от, Перемишль і лежить на річці Сян.
У містечку цьому відчувається Европа. Це видно по чистоті на вулицях, наявності розвинутої мережі велодоріжок (і це при тому, що Перемишль - аж ніяк не "обласний центр").
Нашу мову там хоч якось розуміють, чого не сказати про інші міста. Російську поляки розуміють досить добре (особливо старші, молодші - англійську). Особисто я спілкувався польською, нехай іноді й кострубатою. Помічав потім, як говорити стає все простіше.
Про те, що здивувало. Недалеко від центру є костел святого Йосифа. Опікуються ним монахи-салезіяни західного обряду (якщо це вам щось говорить; якщо ні - Гугл підкаже).
Сам костел досить шикарний - як зізовні, так і зсередини. Вигляд здалеку:
Вигдяд зісередини:
А тепер - час милуватися й одночасно дивуватися!
Так-так! Ви побачили свастику (до того ж лівосторонню) та знаки зодіаку на підлозі !!!
У путівнику по місті вичитав, що храм у 1911 р. прикрасили свастикою, як буддійським символом сонця (хапаюся за голову). Заради таких моментів варто подорожувати. Майже під носом таке дивовижне поєднання. І загалом приємна атмосфера. Один із храмів, до котрого, при наступному візиті, повернуся.
Окрім католицьких костелів є в Перемишлі пару уніатських церков (хто не знає, що то таке - прошу шукати; заохочую пізнавати світ навколо, зокрема й історію українських церков).
До речі, церков у Польщі справді багато. Для мене це звично (бо ж галичанин пан Автор), але багато туристів у Львові цьому дивується. Не завжди розумію цей подив, бо сприймаю наявність багатьох церковних споруд, як належне. У одному з музеїв надибав картину, що відображає душевний стан багатьох польських жіночок ("жінка" по-польськи - кобіта, запишіть собі це слово, бо почуєте таке ж у Львові):
Сподобалася вежа їхньої катедри (одного з головних костелів), на вежу котрої можна вільно піднятися і... безкоштовно подивитися на місто у телескоп :)
Старе Місто, як таке - досить затишне. Його можна оглянути за 3 години (виходячи з мого досвіду). Тобто, нема потреби затримуватися в містечку на ніч. Але, будучи вперше і плануючи досить таки роздивитися перемиську землю - вирішив зупинитися в хостелі.
На завершення першої частини подорожнього звіту - головоломка. Увечері надибав цікаву вивіску (спробуйте перекласти те, що великими літерами):
Тепер - відгадка! "Студіо уроди" означає приблизно "Салон краси" :)))))
"Урода" - то "краса". Підступна іноді та польська мова ;)
На другий день поїхав до Ряшева (Rzeszow - Жешув). Про це напишу потім.
А поки тіштеся тим, що є.