Потеряла сегодня серебряный браслет. Видимо, не застегнула, как следует. Только села в маршрутку, заплатила за проезд, проехала одну остановку и заметила отсутствие его на руке. В мозгу со скоростью света проносились мысли: "выйти-побежать обратно-поискать-проститься с ним навсегда-все равно он мне не очень нравился" - и так по кругу. Все-таки
(
Read more... )
Свої теперішні сережки вже багато разів губила - застібки в них немає, але то завжди було вдома і завжди знаходила поки що. Теж шкода буде, якщо згублю ... коханий подарував, та й подобаються мені. То ж знімаю якщо знаю наперед, що є шанс згубити (наприклад коли йду плавати).
Дуже запам'яталось, як я згубила подаровану Жені монету. Йому її близький друг подарував. Монета була чорненька, маленька. А я її на самому дні народження й згубила. в лісі чи то парку. І як її знайти в землі та траві... Ну думаю - все, розчарую так. Але довго шукали і таки знайшли :)
Телефон ще губила. Двічі ... один раз він в мене випав коли я кудись дуже поспішала. Другий раз просто забула... От другого дуже шкода було... він до Гугла прив'язаний. Добре хоч з паролем, але все одно є шанс, що хось може інформацию ту знайти :( Але вже що поробиш.
Отже ... спитала ти на свою голову. Чоловік вже он питає "що я там таке пишу, чи то сперечаюсь з кимось?" :) стільки тексту написала.
Reply
Вот теперь созрела написать пост про находки!
За "многотекста" спасибо!
Reply
Leave a comment