Майстер-клас з готування гуцульської їжі.
Кожен народ багатий на свою національну кухню. Але гуцули - це унікальний народ. Він славиться не лише своїми традиціями, обрядами, говіркою (діалектом), своїм національним одягом, своєю музикою і співанками, устроєм життя та особливим генетичним кодом Гуцулії. Дуже розмаїтою і багатою є гуцульська кухня.
Національна гуцульська кухня, перш за все, екологічно чиста. В цьому краї не підживлюють хімічними добривами ні трави, ні городину, ні садовину. Використовують лише органічні добрива. Тому й всі молочні та м’ясні продукти, фрукти і овочі не мають жодних штучних чи хімічних домішок, а страви смачні і здорові.
Місцеві жителі продукти на зиму квасять, а не маринують. У квашених продуктах - здоров’я! У величезних бочках (полибочках) квасять капусту головками, і січковану, аби хватило на цілий рік та ще додають туди яблук, насіння кропу, тміну, чорного та гіркого перцю, інші приправи на свій смак. Хоч деякі приправи і не притаманні гуцульському краю, але вправні гуцули знайшли їм своє застосування. У дерев’яних бочках (бербеничках) чи в склових банках квасять огірки, помідори, гриби, білі буряки.
У файних газдів завжди є квас з червоної плідної горобини разом з яблучками -дичками та брусницею (гогозами). Цілющий квас! Цей квас не тільки смачний, але й оздоровлюючий.
А квашене молоко (гуслянка) - це не тільки смачний, але й лікувальний продукт, який оздоровлює кишково-шлунковий тракт. Недаром наші предки при народженні дитинки (а діти народжувалися вдома), щонайперше немовляті давали з’їсти свіжої гуслянки, яка чистила дитинці кишечник і шлуночок. В цьому продукті - природні живі бактерії, які не замінити жодним сьогоднішнім йогуртом.
Екскурсія до господині на майстер-клас гуцульської кухні проходить в розповідях про ексклюзивну хату-музей господині, про надзвичайно цікавих ґаздинь цієї садиби та про національну кухню.
Найосновнішими гуцульськими стравами є кулеша з смаженим м’ясом (смажкою), або з шкварками (джоринами) і бринзою, кулеша з свіжим молоком або з гуслянкою; голубці з квашеної капусти, білий борщ з квашених буряків на копчених (лужених) ребрах, книш з бринзою і шкварками, бануш з бринзою та гуслянкою, запечені кишки з гуслянкою, холодець з буженої головизнини, тушені ребра з січкованою капустою, росивниця з м’ясом, бараняча юшка та ще багато інших страв.
Гуцули дуже релігійні, і постять всі релігійні пости, під час яких їдять пісні страви. Це - великий 40-денний піст перед Великоднем; піст перед Різдвом Ісуса Христа (Пилипівка) від 28.11 до 06.01; піст Богородичний (Спасівка): 14.08-27.08; піст перед Петра-Павла (Петрівка): 01.07.-11.07.
А ще багато людей постять цілий рік кожну п’ятницю, або понеділок, чи середу. Нічого не їдять цілий день, зранку аж до наступного ранку. В деяких селах району таке пощення називають - разувати. Горяни менше хворіють, бо жирні страви не постійно їдять. Якраз у весняно-осінній період з’являється найбільше вірусних захворювань. А місцеві жителі в цей час якраз постяться, їдять часникові страви, квашені страви, багато бурячка, цибулі, капусти, тобто здорову натуральну їжу. Почищений і порізаний часник ще й клали в різних куточках хати та біля входу щоб не допустити грип до хати.
На пісні дні є дуже багато різноманітних, ще й старовинних страв гуцульської кухні - це грибна юшка з часником, росівниця, киселиця, голубці з квашеної капусти з часником та грибами, кулеша з часниковою, або цибулевою саламахою, книші з квашеною капустою або грибами, біб з часником, картопля з грибами і часником, гриби смажені з часником, товчена картопля з маком і цибулею, барабулєники, пироги з різною начинкою: капустою, повидлом, маком, картоплею, грибами; квасоля з часником, квасоля з сливками, квасоля у соусі; кисла січкована капуста з грибами, капуста тушкована , варені червоні буряки квашені в огірковому росолі, тертинєки та багато ще інших страв. У пісні дні на столі постійно був товчений часник з олією.
2.
Підходимо до садиби, де нас з радістю на подвір’ї зустрічає господиня. Вона гуцульською говіркою весело вітаючись та приговорюючи файним гостям, запрошує до хати. Але до хати ніхто не спішить заходити, бо від різних художніх витворів на подвір’ї, які створила своїми руками старша господиня цього обійстя, розбігаються очі. Гості не можуть начудуватися унікальним шедеврам цього подвір’я.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
