До завтра
Я відкриваю аудіозаписи з твоєї невідомим чином відновленої сторінки і починаю писати. Давно я тобі не писала. За цей час відбулося багато подій. Не знаю і не можу знати, чи ти десь за хмарами і звідти все бачиш та чуєш, чи десь тут, поряд, постійно живе частинка тебе... Але ти є. Знаєш, у мене досі не минуло те дивне відчуття, що от зараз подзвониш і махнемо з тобою кудись.
Знаєш, а я вперше побачила гори. Вони невимовно гарні! Ти хотів мені їх показати...трохи пізніше, коли підросту та зміцнію. Я зі своєї сторони умову, хоч частково, але виконала. І зробила це. От тільки без тебе... Хоча ні, ти був поряд. Я знаю. Я відчула це. Можливо тому, що я на цей раз була трошки ближче, на півтора кілометри ближче до неба. Колись, коли я знову підійматимусь на цю вершину, вона, певно, здасться мені легкою, адже в мріях у мене тепер багато інших вершин: вищих, важчих, крутіших.
Якщо на цей запис натрапить око стороннього глядача, воно, очевидно, вирішить, що все це - послання, зумовлене якимсь бабським "нещасним коханням". Хай йдуть до біса. Вони ні чорта не розуміють. І ми їм нічого не пояснюватимемо. Хай йдуть до біса.
А завтра я буду стрибати з даху недобудованої психлікарні. На мотузках. Це називається модним словом "Роуп-джамп". Все буде добре. Все має бути добре принаймні доти, доки є славні хлопці, за яких я відповідаю і які від мене в деякій мірі залежать. Тож все буде добре. Це буде круто. Тобі сподобається.
До завтра.
Твоя племінниця.
Знаєш, а я вперше побачила гори. Вони невимовно гарні! Ти хотів мені їх показати...трохи пізніше, коли підросту та зміцнію. Я зі своєї сторони умову, хоч частково, але виконала. І зробила це. От тільки без тебе... Хоча ні, ти був поряд. Я знаю. Я відчула це. Можливо тому, що я на цей раз була трошки ближче, на півтора кілометри ближче до неба. Колись, коли я знову підійматимусь на цю вершину, вона, певно, здасться мені легкою, адже в мріях у мене тепер багато інших вершин: вищих, важчих, крутіших.
Якщо на цей запис натрапить око стороннього глядача, воно, очевидно, вирішить, що все це - послання, зумовлене якимсь бабським "нещасним коханням". Хай йдуть до біса. Вони ні чорта не розуміють. І ми їм нічого не пояснюватимемо. Хай йдуть до біса.
А завтра я буду стрибати з даху недобудованої психлікарні. На мотузках. Це називається модним словом "Роуп-джамп". Все буде добре. Все має бути добре принаймні доти, доки є славні хлопці, за яких я відповідаю і які від мене в деякій мірі залежать. Тож все буде добре. Це буде круто. Тобі сподобається.
До завтра.
Твоя племінниця.