Ни смієме про своє забывати
Машину часову, нам строїти ни треба
Абісьме в гості йшли у прошлый час
Нам помнити про предку, не про себе
Без них типир ни было бы і нас
В тоты часы вертатися ни мусай
Абы у знати правду про тот світ
Народну музику та співанку послухай
Вернешся ты назад на триста літ
Там сохранили, й нам ще передали
Дух часу того, ще й історії кусок
Традиції й культуру сохраняли
Та тому вчили своїх діточок
Любити своє, рудне, материнське
Й про край свуй ніґда ни забыти
Бо перша бисіда дітинська
Яку всю жизнь нам треба лиш любити
Яков нам Мама вечером співала
В души бы мала вічно вгньом гуріти
Передаватися, і дале
Як вітер над Карпатами литіти
Як свіжый воздух силы нам давати
Та серце материнськым словом гріти
Ни смієме про своє забывати
Бо мы зимлі русинської є діти.
Анатолий Сава
