я вже й наче думати про Тебе перестала.. Ти мені колись наспівував "а кагда ми спім, лєтаєт наша тєнь. нам лєтать нє паложена па дакумєнтам".. краще б перед тим, як Ти приходиш до мене в сон, хтось перевіряв документи.. тоді б тебе фейс-контроль точно не впустив.. і мені було б легше..
насправді, прикро. прикро, що я уже ж фактично про Тебе не думаю, ми не бачимось, не переписуємось. а от уві сні Ти все-одно з*являєшся, нагадуєш про себе.. навіщо все це? як це зупинити?
такі сни змушують мене писати про Тебе в жж, переглядати Твої фотографії.. маразм.. Ти цього все-одно не читаєш. а я тут так поетично до Тебе звертаюсь.
Перестань мені снитися!
Перестань мені снитися!
Перестань мені снитися!
Ти це не я...
Не я...
Ти це не я...
Не я...