Хата.
Нарешті покажу фото. Що саме ми рік тому купили.
Це вид з вулиці, з дороги..
це двір, на момент купівлі
Це я вже першим ділом маленькою косою покосив траву в дворі. Повернувшись до міста, виявив у себе яскраво червоні кров'яні опіки, навіть під джинсами. Скоріше за все натрапив на борщівник, але тоді я про нього ще нічого не знав, тож і не міг уберегтися.
Так виглядав город. Більша частина поросла пирієм, на кількох ділянках осот і полин витіснили пирій (на фото їх можете бачити високі такі трави). багато паростків яворів і акації. Зліва за кадром лишилася смуга зарості молодої акації, прямо посеред городу. Справа влізла в кадр бузина. Город спускається в яр, на тому боці можете бачити невеличкий лісочок, переважно дубовий.
Типова картина в середині приміщення. У даному випадку піч і плитка, розбомблена крадіями заради металу. Окрім цього кілька тріщин в стінах, одна величенька дірка наскрізь, що можна руку просунути на вулицю і т.і. Найголовніше що цілий дах, він дозволив хаті дочекатися нас і не завалитися.
Купівлю хати я вирішив відмітити посадкою кавунів та динь(іншого насіння не було). Видовбав сапкою два кружечки (на фото один із них) ретельно вибрав корені пирію, та закинув насіння і полив. Через те що для посадки було вже пізно, то на осінь встигли вискочити лише два кавуни та одна диня. Сапка, коса та відерце з водою було люб'язно надано нашими сусідами поселенцями.
Далі фото другого разу, просто перший приїзд навіть не все встиг сфотографувати.
Одне з найголовнішого - колодязь. Пізніше поміряли глибину - 26 метрів. Корби (барабана) в комплекті не було, довелося робити саморобний із підручних матеріалів. Я наступного разу докладніше розкажу про криницю, корбу і воду, це цікаво.
Згарище. Залишки від літньої кухні, яка разом з іншими сарайчиками згоріла, коли хтось раніше випалював траву і вогонь пішов по закинутих дворах. Отже у нас на подвір'ї ніяких вцілілих будівель не лишилося. З одного боку прикро, з іншого не дуже, бо дозволяє зробити свою перепланіровку. Бо розташовано все було як на мене дуже не вдало. Найбільше дійсно прикро за плодові дерева, які дуже постраждали під час пожежі. На фото видно огарок від груші. Думали зовсім вмерла, та вже цього року одна брунька, вище прищепи, дивним чином відродилася і пішла рости в гілку. Пластикова пляшка, прикручена до дерева, то рукомийник.
Стіна від городу. Бабця яка жила в цій хаті була старенька і задню стіну яку з вулиці було не видно вже не підмащувала і не білила, а ще після неї ця хата стояла років 7, саме тому ця стіна в найгіршому стані була. Черепицею ми прикрили наскрізну діру. Це я повирізав дерева які росли вже прямо з під хати і закривали доступ до стіни. Клейонку замість розбитого скла також я прибив. В лівому нижньому куті на фото, в заростях акації погріб, який завалився всередину.
П.С. Мене тижні зо три не буде, то ж невеличка перерва, а потім продовжу свою розповідь.
Це вид з вулиці, з дороги..
це двір, на момент купівлі
Це я вже першим ділом маленькою косою покосив траву в дворі. Повернувшись до міста, виявив у себе яскраво червоні кров'яні опіки, навіть під джинсами. Скоріше за все натрапив на борщівник, але тоді я про нього ще нічого не знав, тож і не міг уберегтися.
Так виглядав город. Більша частина поросла пирієм, на кількох ділянках осот і полин витіснили пирій (на фото їх можете бачити високі такі трави). багато паростків яворів і акації. Зліва за кадром лишилася смуга зарості молодої акації, прямо посеред городу. Справа влізла в кадр бузина. Город спускається в яр, на тому боці можете бачити невеличкий лісочок, переважно дубовий.
Типова картина в середині приміщення. У даному випадку піч і плитка, розбомблена крадіями заради металу. Окрім цього кілька тріщин в стінах, одна величенька дірка наскрізь, що можна руку просунути на вулицю і т.і. Найголовніше що цілий дах, він дозволив хаті дочекатися нас і не завалитися.
Купівлю хати я вирішив відмітити посадкою кавунів та динь(іншого насіння не було). Видовбав сапкою два кружечки (на фото один із них) ретельно вибрав корені пирію, та закинув насіння і полив. Через те що для посадки було вже пізно, то на осінь встигли вискочити лише два кавуни та одна диня. Сапка, коса та відерце з водою було люб'язно надано нашими сусідами поселенцями.
Далі фото другого разу, просто перший приїзд навіть не все встиг сфотографувати.
Одне з найголовнішого - колодязь. Пізніше поміряли глибину - 26 метрів. Корби (барабана) в комплекті не було, довелося робити саморобний із підручних матеріалів. Я наступного разу докладніше розкажу про криницю, корбу і воду, це цікаво.
Згарище. Залишки від літньої кухні, яка разом з іншими сарайчиками згоріла, коли хтось раніше випалював траву і вогонь пішов по закинутих дворах. Отже у нас на подвір'ї ніяких вцілілих будівель не лишилося. З одного боку прикро, з іншого не дуже, бо дозволяє зробити свою перепланіровку. Бо розташовано все було як на мене дуже не вдало. Найбільше дійсно прикро за плодові дерева, які дуже постраждали під час пожежі. На фото видно огарок від груші. Думали зовсім вмерла, та вже цього року одна брунька, вище прищепи, дивним чином відродилася і пішла рости в гілку. Пластикова пляшка, прикручена до дерева, то рукомийник.
Стіна від городу. Бабця яка жила в цій хаті була старенька і задню стіну яку з вулиці було не видно вже не підмащувала і не білила, а ще після неї ця хата стояла років 7, саме тому ця стіна в найгіршому стані була. Черепицею ми прикрили наскрізну діру. Це я повирізав дерева які росли вже прямо з під хати і закривали доступ до стіни. Клейонку замість розбитого скла також я прибив. В лівому нижньому куті на фото, в заростях акації погріб, який завалився всередину.
П.С. Мене тижні зо три не буде, то ж невеличка перерва, а потім продовжу свою розповідь.