Індустріальне суспільство і його майбутнє.
Технологія загнала людську расу в глухий кут, з якого очевидно немає простого виходу.
Теодор Качинський.
http://cyber.eserver.org/unabom.txt - оригінал, англійська;
http://exlibris.org.ua/text/kaczynski.html - українська;
http://nork.ru/creation/unabomber_manifesto.html - російська (є й інші переклади російською, але не всі вони якісні і точні).
Індустріальне суспільство і його майбутнє так називається маніфест Теодора Качинських, більш відомого як Унабомбер. Людини яка 18 років розсилала бомби. Як він сам пише в маніфесті, вимушений був це робити аби привернути увагу до проблем індустріального суспільства яке виявилося хибним шляхом і реально загрожує остаточно паработити людину перетворити її на генномодифікований слухняний гвинтик системи.
“Система в даний час веде запеклу боротьбу з проблемами, які загрожують її існуванню, серед цих проблем людська поведінка є найбільш важливою. Якщо система зможе досить швидко завоювати контроль над людською поведінкою, вона ймовірно виживе. Інакше вона зламається. Ми думаємо, що імовірніше за все це питання вирішиться протягом декількох наступних десятиліть, скажемо, від 40 до 100 років.”
Виходячи з того що суспільно-політична система ґрунтується на економічній, що саме індустріально-технологічна система висуває вимоги до кожної окремої людини і суспільно-політичного устрою в цілому, автор стверджує що саме вона і відповідальна за той стан речей і ті проблеми, які ми сьогодні маємо в суспільстві.
Саме індустріально-технологічна система диктує свої правила, а суспільство, вклоняючись цьому ідолу нового часу, приймає їх і підпорядковується. І ми вже віруємо і привчаємо нових членів суспільства беззаперечно вірити, що саме цей ідол забезпечив нас усім що ми маємо, самим нашим життям. Віримо геть забувши що ідолу від сили кілька сот років, в той час як людська історія налічує тисячоліття, що багато яких речей він просто привласнив, пізніше проголосивши їх виключно своїм продуктом.
“Індустріальна Революція та її наслідки були нещастям для людства”. Вона збільшила тривалість життя для тих, хто живе у "розвинених" країнах, але й вона ж дестабілізувала суспільство, зробила життя беззмістовним, підкорила зневірі, розповсюдила психологічні страждання (а в країнах Третього світу також і фізичні) та спричинила серйозні збитки живій природі.”
“Серед ненормальних умов сучасного індустріального суспільства, головними є: надлишкова щільність населення, ізоляція людини від природи, висока швидкість соціальних змін та розпад природних малих громад, таких як великі родини, села чи племена.“
Качинський доводить що сучасна індустріально-технологічна система для свого існування і розвитку ПОТРЕБУЄ обмежувати людську волю і змушує людину пристосовуватися, кожного разу вимагаючи все більшого і більшого. Але через те, що цей процес відбувається поступово, та під соусом загально-людського блага, то він не зустрічає сильного організованого спротиву, людина звикає до кожного нового обмеження, через що відчуває себе все більш нещасною.
"Система не існує, і не може існувати так, щоб задовольнити потреби людини. Замість цього вона змінює поведінку людини, щоб та відповідала потребам системи. Політична чи соціальна ідеологія не може претендувати на те, щоб керувати технологічною системою. У цьому провина технології, оскільки система керується не ідеологією, а технічної необхідністю [18]. Звичайно, система задовольняє деякі потреби людей, але взагалі говорячи, вона робить це тільки в тій мірі, яка вигідна самій системі. Тут на першому місці потреби системи, а не людської істоти."
Автор стверджує що для нормального психологічного стану, кожна людина має потребу самостійно ставити мету, прикладати зусилля для її досягнення, та досягати її, а також відчувати власну самодостатність, самостійність. Ці чотири компоненти автор називає “потугою” ("power process"). Порушення будь якого з компонентів призводить до психологічних проблем, відсутності "повноти життя" , безглуздості життя і т.і. Людина намагається рятуватися від цього зануренням у “сурогатну діяльність”
“Ми користуємося поняттям "сурогатна діяльність" щоб означити рід занять, спрямованих на досягнення штучної мети, що людина ставить перед собою просто для того, щоб мати хоч яку-небудь мету, чи, інакше, заради "повноти життя", що вона одержує, прагнучи до цієї мети.”
Більшість соціальних проблем викликана саме руйнуванням потуги і позбутися їх можна повернувши людині волю.
“Під "волею" ми розуміємо можливість здійснювати потугу з реальними цілями, а не штучними сурогатної діяльності, та без втручання, маніпуляції чи нагляду з якого завгодно боку, особливо з боку великих організацій. Воля означає контроль з боку особистості (індивіду чи члена МАЛОЇ групи) життєво важливих питань існування - їжі, одягу, житла і захисту від навколишніх небезпек. Воля означає володіння силою; не силою для контролю над іншими людьми, але силою для контролю обставин власного життя. Особа не є вільною, якщо хтось інший (особливо велика організація) має над нею владу, не має значення, наскільки м'яко і терпимо ця влада здійснюється. ”
Але на перешкоді цьому стоїть індустріально-технологічна модель яку ми собі обрали і більшість людей згодні підкорятися їй швидше ніж прагнути волі.
“Рівень особистої свободи, що існує в сучасному суспільстві, більше визначається економічною і технологічною структурою цього суспільства, ніж його законами чи формою правління.“
“Багато хто з цих викладачів, урядових чиновників та представників силових структур вірять у свободу, недоторканність приватного життя та конституційні права, але коли все це суперечить їхній роботі, вони звичайно вважають, що їхня робота більш важлива.”
Хоча в маніфесті Качинський доволі часто використовує слово технологія, але він піддає критиці індустріально-технологічну систему в цілому, її організацію в тому вигляді в якому вона зараз є.
“Ми розрізняємо два види технології, які ми будемо називати малою технологією (технологія малих масштабів) та організаційно-залежною технологією. Мала технологія - та, що використовується малими громадами без зовнішньої підтримки. Організаційно-залежна технологія залежить від широкомасштабної організації суспільства.”
Така глобальна зміна не може відбутися легко і безболісно, найбільш швидкий шлях розв'язання проблеми зазвичай і найбільш болісний
"Якщо система зламається, наслідки теж будуть дуже болісними. Чим більша система тим більш згубні наслідки вона спричинює своїм розвалом. Але їх можна буде пережити. Тому якщо ламати систему, то краще зробити це якнайшвидше.
4. Ми тому і виступаємо за революцію проти індустріальної системи. Ця революція може відбуватися з використанням насильства, а може і без нього: це може бути раптовий процес, а може, і поступовий, що охоплює декілька десятиліть."
"Ймовірно навіть (у малому ступені), що ця революція може полягати лише в масивних змінах відношення до технології, яке призведе до відносно плавного та безболісного розпаду індустріальної системи. Але якщо це станеться, ми будемо дуже щасливими. Набагато більш імовірно, що перехід до нетехнологічного суспільства буде вкрай важким та повним конфліктів і небезпек."
Також в маніфесті Качинський викладає стратегію дій
"Отже, перед тими, хто ненавидить рабство, яке накладається індустріальною системою на людську расу, будуть стояти дві задачі. Перша: ми повинні діяти так, щоб збільшити суспільний стрес усередині системи таким чином, щоб збільшити імовірність того, що вона розпадеться чи ослабне настільки, щоб успішна революція проти її була б можливою. Друга: необхідно розробляти та пропагувати ідеологію, яка протистоїть технології та індустріальному суспільству, у тому випадку, якщо система стане досить слабкою."