Буддісто...
Неабияк важко було змусити себе щось написати до часопису... Дуже важко усе... Хоча й був впевнений у тому що русня рушить через наш кордон, але це як телефоний дзвінок: ти його чекаєш, навіть дивишся не телефон, весь в нетерплячому очікуванні, але він все одно несподіваний... Та то таке... Хочу зафіксувати стан психіки, визначити її стійкість та сталість в скрутний час...
Весна в помісті час динамічний: розсада овочів, прибратись після зими у дворі, обробка городу, обрізка виноградника та садку, пророщування чогось новенького, винограду, наприклад, бджілки "non stop"... Та ще й підготовка техніки до сезону, пророщування барабольки, перекопати садок, до виноградника докласти зусиль... Задач не море - окіян! Але... Зазвичай перехід від зимової неквапності до весінньої метушні проходить швидко, омріяні забаганки диктують динаміку, календар весь час "на столі"... Та 2022 рік особливий, зимова сплячка затягнулася, на кінець березня весняного настрою так і немає... Відчуття біди не стихає, це навіть відчувається у дрібничках - рік буде без селери, бадилля буде, але з корінцями біда... От не пророщується насіння, хоч лусни... Уже висіяв дві партії, різними способами, але ніяк... мабуть конотопські відьми літають скрізь... а як жити без селери? не розумію просто, не життя це... отож...
Не відразу збагнув що коїться, не маю прецеденту такого довгого пленуму диванної партії, але маємо те що маємо... Несподівано прийшло розуміння ситуації, виникло відчуття що все зрозуміло та логічно... У мене в житті було кілька моментів, коли з пам'яті були ретельно витерті події, подробиці, люди... Все дуже просто - мізок не хоче створювати ніяких "реперних точок" за якийсь період, як, наприклад, з хроніки останнього часу... І не тре його гвалтувати намагаючись вистроїти безперевний ланцюжок подій... Мізок сам все зробить, та не аби як, а найкраще... Річка тече, життя налагодиться дуже швидко, якщо не робити зайвих кроків... Так по буддійські виходить... :-))
Невероятно сложно было заставить себя черкнуть пару слов в журнал... Очень тяжело все... Хотя я и был уверен, что русня двинет, но это как телефонный звонок: даже когда ждешь его, смотришь на телефон, весь в ожидании и нетерпении, но он все равно неожиданно звучит... Но не об этом речь... Хотел бы написать о "поведении" психики в этот период...
Весна для помещика время суетливое: рассада овощей, уборка территории, обработка плантации, подрезка винограда и сада, проращивание новых сортов винограда, непрерывная возня с пчелками... Плюс к тому - подготовка техники и посадочного материала, перекопка сада и очистка виноградника... Задач не просто море - окиян! Но... Обычно переход от сонной зимней возни к ускоренной весенней суете происходит очень быстро, по мере включения хотелок и тихого подталкивания календарем к действию... 2022 год особенный, переход от зимней спячки к активному состоянию так, на данный момент, и не произошел... Помимо чувства большой беды нагло примазываются огорчения местного характера - этот год буду без сельдерея, надежда на вершки еще есть, но корешков уже не будет, не всходит, уже вторая смена сидит и даже не думает прорастать... цуко... какая жизнь без сельдерея? та никакой... отож...
Долго не понимал свое состояние, не случалось такого в предыдущей жизни, не пропадал на пленумах диванной партии сколько времени, однако "маемо шо маемо"... Неожиданно недоумение сменилось пониманием... Были в жизни моменты которые выпали из памяти насколько прочно, что в случае "всплывания" фактов из того периода искренне удивлялся - оба-на, таки да, было такое... Вот посему хочу высказать респект устойчивости человеческой психики, устойчивой изначально, на уровне устройства, на уровне алгоритма функционирования... Мозг не хочет фиксировать никаких реперных точек в психологическом ландшафте в этот период... И не надо его насиловать и впихивать в него невприхуемое... Он сам разберется, сам переварит в удобный для него способ все "негаразды"... И не надо ему в этом мешать... Жить по течению - идеальный способ переварить этот период, эту новую реальность...
Весна в помісті час динамічний: розсада овочів, прибратись після зими у дворі, обробка городу, обрізка виноградника та садку, пророщування чогось новенького, винограду, наприклад, бджілки "non stop"... Та ще й підготовка техніки до сезону, пророщування барабольки, перекопати садок, до виноградника докласти зусиль... Задач не море - окіян! Але... Зазвичай перехід від зимової неквапності до весінньої метушні проходить швидко, омріяні забаганки диктують динаміку, календар весь час "на столі"... Та 2022 рік особливий, зимова сплячка затягнулася, на кінець березня весняного настрою так і немає... Відчуття біди не стихає, це навіть відчувається у дрібничках - рік буде без селери, бадилля буде, але з корінцями біда... От не пророщується насіння, хоч лусни... Уже висіяв дві партії, різними способами, але ніяк... мабуть конотопські відьми літають скрізь... а як жити без селери? не розумію просто, не життя це... отож...
Не відразу збагнув що коїться, не маю прецеденту такого довгого пленуму диванної партії, але маємо те що маємо... Несподівано прийшло розуміння ситуації, виникло відчуття що все зрозуміло та логічно... У мене в житті було кілька моментів, коли з пам'яті були ретельно витерті події, подробиці, люди... Все дуже просто - мізок не хоче створювати ніяких "реперних точок" за якийсь період, як, наприклад, з хроніки останнього часу... І не тре його гвалтувати намагаючись вистроїти безперевний ланцюжок подій... Мізок сам все зробить, та не аби як, а найкраще... Річка тече, життя налагодиться дуже швидко, якщо не робити зайвих кроків... Так по буддійські виходить... :-))
Невероятно сложно было заставить себя черкнуть пару слов в журнал... Очень тяжело все... Хотя я и был уверен, что русня двинет, но это как телефонный звонок: даже когда ждешь его, смотришь на телефон, весь в ожидании и нетерпении, но он все равно неожиданно звучит... Но не об этом речь... Хотел бы написать о "поведении" психики в этот период...
Весна для помещика время суетливое: рассада овощей, уборка территории, обработка плантации, подрезка винограда и сада, проращивание новых сортов винограда, непрерывная возня с пчелками... Плюс к тому - подготовка техники и посадочного материала, перекопка сада и очистка виноградника... Задач не просто море - окиян! Но... Обычно переход от сонной зимней возни к ускоренной весенней суете происходит очень быстро, по мере включения хотелок и тихого подталкивания календарем к действию... 2022 год особенный, переход от зимней спячки к активному состоянию так, на данный момент, и не произошел... Помимо чувства большой беды нагло примазываются огорчения местного характера - этот год буду без сельдерея, надежда на вершки еще есть, но корешков уже не будет, не всходит, уже вторая смена сидит и даже не думает прорастать... цуко... какая жизнь без сельдерея? та никакой... отож...
Долго не понимал свое состояние, не случалось такого в предыдущей жизни, не пропадал на пленумах диванной партии сколько времени, однако "маемо шо маемо"... Неожиданно недоумение сменилось пониманием... Были в жизни моменты которые выпали из памяти насколько прочно, что в случае "всплывания" фактов из того периода искренне удивлялся - оба-на, таки да, было такое... Вот посему хочу высказать респект устойчивости человеческой психики, устойчивой изначально, на уровне устройства, на уровне алгоритма функционирования... Мозг не хочет фиксировать никаких реперных точек в психологическом ландшафте в этот период... И не надо его насиловать и впихивать в него невприхуемое... Он сам разберется, сам переварит в удобный для него способ все "негаразды"... И не надо ему в этом мешать... Жить по течению - идеальный способ переварить этот период, эту новую реальность...
Click to view