Позавчора ловили проміні сонця, а ті що спіймали...
Дитяче питання, що задала сестра:
"Чи знаєш ти, чому небо блакитне?".
Звичайно ж "незнав" та отримав лекцію на свої вуха ))).
Тьху!!!
Скажена дійсність (.
Навіщо дитині у сім років нав"язують знання, що їй непотрібні.
Як вона може зрозуміти: "заломлення, розсіювання, видимий діапазон" - саме ці терміни я почув від дитини.
Тьху.
Проте...
Як добре що небо блакитне ).
Багато хто у часи/хвилини/миті мого душевного спокою бачив мене із поглядом що заблукав нагорі.
Дехто й досі вважає, що я роздивляюсь/полюбляю птахів ).
Дехто певен, що то літаки захоплюють мою увагу...
Так - і про птахів і про літаки можу довго розповідати...
Але все простіше.
Я підіймаю обличчя аби побачити красу.
Це не птах, не літак кличуть мій погляд.
Він шукає красу неба - завжди неповторну, завжди доступну...
Проте, майже завжди, на небі є літак, чи то птах -
рух, що відволікає від заспокійливиго спостереження неповторності звивин світла та туману,
та повертає думку до світу рухів/технологій.
Обожнюю безхмарну блакить.
Кожен раз коли небо безхмарне - для мене радість: в счастливі моменти мого дитинства не було місця хмарам,
а були безкрайній степ поблизу відрогів Тянь-Шаню, пекуче біле-біле сонце та вицвітше і завжди чисте небо.
Як добре що небо блакитне.
Як добре що у сонця є проміні.
В Неділю ми з сестрою консервували сонячне світло, і хмари нам незавадили ))).
Обожнюю небо.
"Чи знаєш ти, чому небо блакитне?".
Звичайно ж "незнав" та отримав лекцію на свої вуха ))).
Тьху!!!
Скажена дійсність (.
Навіщо дитині у сім років нав"язують знання, що їй непотрібні.
Як вона може зрозуміти: "заломлення, розсіювання, видимий діапазон" - саме ці терміни я почув від дитини.
Тьху.
Проте...
Як добре що небо блакитне ).
Багато хто у часи/хвилини/миті мого душевного спокою бачив мене із поглядом що заблукав нагорі.
Дехто й досі вважає, що я роздивляюсь/полюбляю птахів ).
Дехто певен, що то літаки захоплюють мою увагу...
Так - і про птахів і про літаки можу довго розповідати...
Але все простіше.
Я підіймаю обличчя аби побачити красу.
Це не птах, не літак кличуть мій погляд.
Він шукає красу неба - завжди неповторну, завжди доступну...
Проте, майже завжди, на небі є літак, чи то птах -
рух, що відволікає від заспокійливиго спостереження неповторності звивин світла та туману,
та повертає думку до світу рухів/технологій.
Обожнюю безхмарну блакить.
Кожен раз коли небо безхмарне - для мене радість: в счастливі моменти мого дитинства не було місця хмарам,
а були безкрайній степ поблизу відрогів Тянь-Шаню, пекуче біле-біле сонце та вицвітше і завжди чисте небо.
Як добре що небо блакитне.
Як добре що у сонця є проміні.
В Неділю ми з сестрою консервували сонячне світло, і хмари нам незавадили ))).
Обожнюю небо.