Шкода, що не всім в дитинстві вклали повагу до чужого...
До чужої праці,
До чужого часу...
Боляче, коли близька людина плодить собі проблем нерозуміючи істоків того, що відбувається...
Шановні, поважаючи чужий час Ви поважаєте себе...
Поважаючи чиюсь працю Ви поважаєте чий-то час отже поважаєте себе.
Якщо ви нехтуєте моїм часом - обережно: я зовсім не білий і пухнастий!!!
Відвертаюсь від людей, що неповожають себе...
І ще - людина заслуговує на повагу тільки тоді, коли поважає інших...
Людина заслуговує на любов тільки тоді коли вона вміє любити...
і я кричу "АХТУНГ"...
Почуй! Зачепись думкою за це!
Змінись доки не пізно!
Доки не пізно!
Мало ми з тобою спілкувались...
А болить за тебе не уявляєш як.
І не тільки мені, але не кожен тобі скаже те, що я кажу в очі, кричу в вуха...
Не кожен тебе боляче стукне словом.
І ще - це вже повне ІМХО
- найбільша цінність це родина: не зламай те, що почав будувати...
PS
коменти скріняться: якщо тебе таки зачепило - буду радий побачити твій коммент в цьому ЖЖ.