як все таки непомітно ми змінюємося..
...з часом, з оточуючими.
я колись була добріша. більш якісно і систематизовано до всього підходила. більш відповідальна (однак і більш нажахана можливістю негативного розвитку подій). зараз багато з чим змирилася. і не те щоб мені подобається з цим жити, просто жити ж треба.
хочу, хай частково, але повернутися в минулу версію себе. ця тітка, яка змирилася багато з чим і животіє у своїх обставинах мене вже замахала - це не я.
Ру - такий дорослий і маленький водночас. а Ясь - малюсінький, але так все розуміє, як наче він більший.
мої сини обов"язково мають вирости хорошими людьми.
гроші - то дурниця, не привід аби не дати дитині необхідного оточення, умов, освіти, ба, навтіь, друзів.
я незадоволена собою, бо змиряюся з таким. а це має бути без компромісів.
я колись була добріша. більш якісно і систематизовано до всього підходила. більш відповідальна (однак і більш нажахана можливістю негативного розвитку подій). зараз багато з чим змирилася. і не те щоб мені подобається з цим жити, просто жити ж треба.
хочу, хай частково, але повернутися в минулу версію себе. ця тітка, яка змирилася багато з чим і животіє у своїх обставинах мене вже замахала - це не я.
Ру - такий дорослий і маленький водночас. а Ясь - малюсінький, але так все розуміє, як наче він більший.
мої сини обов"язково мають вирости хорошими людьми.
гроші - то дурниця, не привід аби не дати дитині необхідного оточення, умов, освіти, ба, навтіь, друзів.
я незадоволена собою, бо змиряюся з таким. а це має бути без компромісів.