«Квітнуть мальви на маминому ґанку» (с)
Начала преследовать в инсте Жадана. После этого необдуманного действия в течение суток получила +4 фоловера (что в масштабах меня какой-то неведомый прирост: нетто сына, брутто дочь). Два из фоловеров какая-то одна и та же эмскомовная поэтесса демонической внешности. Говорю же: покупать постильну билызну видчызняного выробныка безопаснее. От постелей всего-то: Вся реклама косметики и девчачьих одёжек в один момент сменилась на рекламу илитных vs прочных постелей (а я-то всего-навсего потратилась на 700 грн).
Як я сказала Олі:
- Ти знаєш, до того, як вони мені подзвонили і запропонували вибрати між індійською і пакістанскою бязью, почавши рекламувати зносостійкість і міцність, я б ніколи не подумала, що постільну білизну хтось вибирає, зважаючи на міцність. Я завжди думала, що вибирають за візерунком. А вони кажуть: «в нас стільки-то ниток на квадратний сантиметр»...
А я у них спрашиваю:
- А узор тот же самый?
Она говорит опять про количество ниток в квадратном сантиметре. Я:
- Вы сами этот узор наносите?
Она явно не хочет отвечать на этот вопрос и опять начинает, что шьют они из самой прочной индийской или пакистанской бязи, и пакистанская дороже.
«Хай живе Пакістан!»
«Женщина, перестань мучать собеседника,» - думаю я. - «Просто дай им на сто гривен больше. Жилка аферизма в народе не должна умереть по твоей вине. Тем более, что, возможно, сами таки наносят».
Иногда я напоминаю себе идиотов из анекдотов.
- Сколько это стоит?
- 100 грн.
- Меньше чем за 200 я это покупать отказываюсь!
- Хорошо. Это стоит 200 грн.
- Откуда у меня такие деньги?!
Оля сказала:
- Нізащо б не подумала, що ти будеш щось купляти в інстаграмі.
- Та я просто не дуже знаю, де білизну купляють. А мені пані Марія давно каже, що: що це за білизна така у мене, де я таке нікчемне взяла, бо вона натягала наволочку і та порвалася. Пані Марія одразу її зашила, але довго ще повторювала, що білизна у мене ніяка. А у мене на кожне ліжко по одному комплекту тільки. Бо знімається, переться, одразу сушиться і другого не потрібно.
- То вона тобі не каже, купи нову?
- Ні, не каже. Починає тільки розказувати, що те, що є, погане. А то, доречі, постіль з Ікеї була. Дуже мені подобалась. Рожеві і білі клітинки. Але то вже не перший раз, що вона щось починає називати поганим.
Я обычно какое-то время слушаю, слушаю. Потом понимаю, претензия устойчива, и покупаю новое. Так вместо одного вполне рабочего пылесоса пришлось купить другой.
Як я сказала Олі:
- Ти знаєш, до того, як вони мені подзвонили і запропонували вибрати між індійською і пакістанскою бязью, почавши рекламувати зносостійкість і міцність, я б ніколи не подумала, що постільну білизну хтось вибирає, зважаючи на міцність. Я завжди думала, що вибирають за візерунком. А вони кажуть: «в нас стільки-то ниток на квадратний сантиметр»...
А я у них спрашиваю:
- А узор тот же самый?
Она говорит опять про количество ниток в квадратном сантиметре. Я:
- Вы сами этот узор наносите?
Она явно не хочет отвечать на этот вопрос и опять начинает, что шьют они из самой прочной индийской или пакистанской бязи, и пакистанская дороже.
«Хай живе Пакістан!»
«Женщина, перестань мучать собеседника,» - думаю я. - «Просто дай им на сто гривен больше. Жилка аферизма в народе не должна умереть по твоей вине. Тем более, что, возможно, сами таки наносят».
Иногда я напоминаю себе идиотов из анекдотов.
- Сколько это стоит?
- 100 грн.
- Меньше чем за 200 я это покупать отказываюсь!
- Хорошо. Это стоит 200 грн.
- Откуда у меня такие деньги?!
Оля сказала:
- Нізащо б не подумала, що ти будеш щось купляти в інстаграмі.
- Та я просто не дуже знаю, де білизну купляють. А мені пані Марія давно каже, що: що це за білизна така у мене, де я таке нікчемне взяла, бо вона натягала наволочку і та порвалася. Пані Марія одразу її зашила, але довго ще повторювала, що білизна у мене ніяка. А у мене на кожне ліжко по одному комплекту тільки. Бо знімається, переться, одразу сушиться і другого не потрібно.
- То вона тобі не каже, купи нову?
- Ні, не каже. Починає тільки розказувати, що те, що є, погане. А то, доречі, постіль з Ікеї була. Дуже мені подобалась. Рожеві і білі клітинки. Але то вже не перший раз, що вона щось починає називати поганим.
Я обычно какое-то время слушаю, слушаю. Потом понимаю, претензия устойчива, и покупаю новое. Так вместо одного вполне рабочего пылесоса пришлось купить другой.