Вколисана твоїми кроками земля,
Тремтливо-ніжно пилом огортає ноги.
Зупинишся.
Оглянешся.
Дорога…
Така далека ще…
Така близька.
Вона твоя подруга давня й мила.
Шляхи життя твого: ще йти їх та іти.
В стежках-дорогах заховалась сила,
І треба йти - ту силу віднайти.
А милий серцю тихий літній ранок,
росою щедро стопи омива,
і знов веде й веде у даль дорога
така ж як ти - нестримна і жива.
Опубликовано
ValeryZ.