Весняний попис у Старій фортеці, Кам'янець, 1-2травня
Не тільки в Хотині в ці вихідні відбувалося ЩОСЬ. В південному бастіоні Старої фортеці у Кам'янці-Подільському стали табором учасники міського військово-історичного товариства - на весняний попис. Муштра, навчання і табірне життя - все, що згодиться у Варшаві в липні 2010 року, під час святкування 400-річчя Клушинської битви.
Другого дня до муштри приєднався майже десяток депутатів міськради (при міськраді діє Сарматичний клуб, костюми в народу давно вже є, а зараз їх ще зі зброєю вчили себе поводити). А ще хлопцівояки знімали кіно про самураїв, наказували дезертира і йшли походом на фестиваль кашоварів, який відбувався в той день у фортеці.
Вхід у табір був вільний, чим і стористалася не одна сотня (як не тисяча) туристів.
Нє, ну часом рогатками відгороджувалися, але так, попозувати, не більше:
Вага мушкета (без форкета навіть) - 7 кг. Година вправ з ним - і ввечері рук не чуєш.
тому муштра йде по десятках - поки одні страждають у навчанні, інші відпочивають у затінку (парило два дні страшно - і увечері 2 травня ця спека таки пролилася зливою)
Чатовим теж спекотно:
В декораціях табору кам'янецько-київські кіношники (ті самі, котрі готували проект для ЕКСПО-2010 у Шанхаї) фільмували психо-гротеск-абсурд-драму "Йоко і самураї" про підступне життя кілера і відьми. За текстом Подерв'янського.
В антураж для вірогідності додали антикварний самовар, вкрадений у дуже підступного корчмаря Вощинського (Кава у поліцмейстера, як хто таке знає).
Якийсь час туча туристів з балкончику фортеці спостерігали за тим, що відбувається, мовчки (Антін так кричав, що народу збіглося чимало). далі почалися пропозиції допомогти вбити кілера.
оплески акторам:
Таку чергу, як вчора в фортецю, кажуть, останній раз бачили, коли в Москві Макдональдс відкривали, тож народу навколо замку крутилося вдосталь. Правда, "фестиваль каші" скоріше розчаровував. Три точки з гречкою, кулешою і узваром, а все інше - звиклі шашлики. Ну, "Три ставки" хоч музикантів запросили:
Зголоднілий Сарматичний клуб пішов на фортецю походом - за кашею:
Ніхто цього не планував, хлопців, здається, навіть спробували зупинити білетери, але мушкети були не у касирів:
Найпершим зреагував на те, що сталося, корчмар Вощинський:
-Бл**ь, ховай пиво, швидше!
Кашею, правда, поділився, причитав, правда, довго, що останнє відбирають:
Під оплески десант відправився у табір - з кашею:
І лише там вояки помітили, що одного в загоні не вистачає. Зник. Разом зі зброєю.
Антін загубив дезертира - Антіну його і шукати. Табір вже чекає. Так все не минеться:
Привели, мушкет забрали, лютий сотник придумує кару:
Кара Славку жорстока - на коня:
Антіну за неуважність теж кара - вголос до 500 рахувати, поки Полятинчук страждає верхи:
"Хлопці, та кума перестріла! Та я вам ще послугу зробив, що пішов - де б таке інакше сталося б?"
498... 499... 500.
А тепер і кашу можна з'їсти:
Якщо цікаво, дуже багато фотографій з Попису тут
Самурай і підступна відьма Йоко.
Другого дня до муштри приєднався майже десяток депутатів міськради (при міськраді діє Сарматичний клуб, костюми в народу давно вже є, а зараз їх ще зі зброєю вчили себе поводити). А ще хлопцівояки знімали кіно про самураїв, наказували дезертира і йшли походом на фестиваль кашоварів, який відбувався в той день у фортеці.
Вхід у табір був вільний, чим і стористалася не одна сотня (як не тисяча) туристів.
Нє, ну часом рогатками відгороджувалися, але так, попозувати, не більше:
Вага мушкета (без форкета навіть) - 7 кг. Година вправ з ним - і ввечері рук не чуєш.
тому муштра йде по десятках - поки одні страждають у навчанні, інші відпочивають у затінку (парило два дні страшно - і увечері 2 травня ця спека таки пролилася зливою)
Чатовим теж спекотно:
В декораціях табору кам'янецько-київські кіношники (ті самі, котрі готували проект для ЕКСПО-2010 у Шанхаї) фільмували психо-гротеск-абсурд-драму "Йоко і самураї" про підступне життя кілера і відьми. За текстом Подерв'янського.
В антураж для вірогідності додали антикварний самовар, вкрадений у дуже підступного корчмаря Вощинського (Кава у поліцмейстера, як хто таке знає).
Якийсь час туча туристів з балкончику фортеці спостерігали за тим, що відбувається, мовчки (Антін так кричав, що народу збіглося чимало). далі почалися пропозиції допомогти вбити кілера.
оплески акторам:
Таку чергу, як вчора в фортецю, кажуть, останній раз бачили, коли в Москві Макдональдс відкривали, тож народу навколо замку крутилося вдосталь. Правда, "фестиваль каші" скоріше розчаровував. Три точки з гречкою, кулешою і узваром, а все інше - звиклі шашлики. Ну, "Три ставки" хоч музикантів запросили:
Зголоднілий Сарматичний клуб пішов на фортецю походом - за кашею:
Ніхто цього не планував, хлопців, здається, навіть спробували зупинити білетери, але мушкети були не у касирів:
Найпершим зреагував на те, що сталося, корчмар Вощинський:
-Бл**ь, ховай пиво, швидше!
Кашею, правда, поділився, причитав, правда, довго, що останнє відбирають:
Під оплески десант відправився у табір - з кашею:
І лише там вояки помітили, що одного в загоні не вистачає. Зник. Разом зі зброєю.
Антін загубив дезертира - Антіну його і шукати. Табір вже чекає. Так все не минеться:
Привели, мушкет забрали, лютий сотник придумує кару:
Кара Славку жорстока - на коня:
Антіну за неуважність теж кара - вголос до 500 рахувати, поки Полятинчук страждає верхи:
"Хлопці, та кума перестріла! Та я вам ще послугу зробив, що пішов - де б таке інакше сталося б?"
498... 499... 500.
А тепер і кашу можна з'їсти:
Якщо цікаво, дуже багато фотографій з Попису тут
Самурай і підступна відьма Йоко.