Одеса. Будинок Руссова -- Аптека Гаєвського

Mar 24, 2010 23:21




Фото взято з ya-odessit.ru

Зазвичай я намагаюся не брати чужі світлини для заглавних фото. Взагалі не можу за собою такого пригадати. Але тут не зміг втриматися. Тому що одеський Будинок Руссова -- аптека Гаєвського нині більше нагадує привида, відображення колишньої перлини міста в калюжі нашого сьогодення. І насправді його майже нема…

Історія до…



Фото взято з revisor.od.ua

Цей будинок був побудований успішним підприємцем і, як заведено, меценатом Руссовим на самому прикінці позаминулого, ХІХ століття. Доля «хатинці» призначалася традиційна для тих часів - доходний дім, зараз можна було б сказати «житлово-бізнесовий комплекс». В 1908 Будинок Руссова купує не менш успішний аптекар Антон Гаєвський, і разом з партнером Поповським облаштовує на першому поверсі «Аптеку Гаєвського і Поповського» -- саме такою є її повна назва.



Фото взято з revisor.od.ua

Слід зазначити, що і будинок, і сама аптека стали своєрідною візитівкою міста. Перший - завдяки своїй красі, якою, на мою думку, міг би складати конкуренцію самому Оперному. Друга - за радянських часів «Центральна аптека №1» -- завдяки професіоналізму персоналу (більше 70 осіб!), широкому асортименту препаратів, вмінню виготовляти ліки за індивідуальними рецептами, тощо. На початку ХХ століття там навіть мило власне робили, популярне в усій Бесарабії!

Легендарна будівля пережила війну…



Фото взято з revisor.od.ua

Пережила СРСР, завдяки якому була частково перепланована і розбита на комуналку, і під кінець ХХ століття, позбавлена капремонту, занепала настільки, що була визнана аварійною. Зрозуміло, що надбання Україною незалежності з наступним бардаком щастя будівлі не принесло. Дім Русова сипався далі, але все одно продовжував вражати своєю величністю.



Підозрюю, що автором фото може бути mocksun.

В 2004 році аварійний шедевр ніби-то вирішили реставрувати.

Ремарка. На той час більша частина будівлі належала місцевому «громадському діячу» Руслану Тарпану. Цікавий був би персонаж, якби в цілому картина не була надто повсякденною. Інет підказує, що пан, перепрошую, товариш Тарпан депутатить з 18 років. Товариш - це тому шо до міськради цей «безпартійний» пройшов за списками «Прогресивної Соціалістичної імені Конотопської відьми». З оглядом на революційну доцільність, мабуть, усіляко просував реконструкцію Катерининської площі (де разом з одеським мером Гурвіцем вліпив свої ініціали) з установкою на ній так необхідного місту пам'ятника Катерині Другій.

Отже, свого часу Тарпан отримав в своє володіння низку відомих одеських об'єктів з ділянками - для реставрації, реконструкції і т.д. Наприклад, готель «Спартак» на Дерібасівській вже так відреставрували, що знесли минулоріч. Ринок «Староконку» перейменували в «торгівельний центр», наклавши на торговців купу додаткових платежів. Будинок Руссова…
В 2007 році Дому Руссова надали статус національної пам'ятки України. А 27 жовтня 2009 року вже майже повністю відселений будинок забрали у «реставратора», який за попередню п'ятирічку так ні на що і не спромігся. На одеситів трошки дмухнуло надією: міськрада пообіцяла закласти на 2010 рік мільйон гривень на порятунок улюбленої будівлі (не менш улюблена аптека Гаєвського на першому і не припиняла працювати). Але…

Історія після.



Фото взято з timer.od.ua

За два дні, 29 жовтня минулого року, близько 9-ї години вечора, по вул. Садовій, 21 спалахнув вогонь. Горів Будинок Руссова. Спочатку зайнялися дах і два верхніх поверхи. Незабаром полум’я охопило всю буділю.

Спочатку з бідою боролася лише одна пожежна машина і самі мешканці, що встигли, схопивши дітей і документи, вискочити на вулицю. Згодом рятувальників побільшало до 10 екіпажів. Вогонь перекинувся і на сусідні будинки, але їх, на щастя, вдалося врятувати.



Поблизу трагедії зібралося чимало одеситів. У декого, як писала «Комсомольська правда» в Україні» на очах були сльози. Особисто я -- ВІРЮ.

Додам, що пожежі в цій будівлі траплялися і раніше: в нежитловій частині тусувалися бомжі та наркомани. Але щастило. Нажаль, не на цей раз.



Ремарка. Як згодом згадають мешканці, пожежа почалася дуже швидко. Перед тим чулося, ніби хтось ходить по даху. А от що з’ясувала експертиза:



«1. На месте пожара… обнаружено два независимых, пространственно не связанных между собой очага пожара: в центральной части чердачного помещения, в восточной части третьего этажа…

2. Наиболее вероятной причиной пожара является занесение источника зажигания извне неустановленным лицом (лицами)»
Мер Едуард Гурвіц невдовзі божився відновини будинок в першісному вигляді. Мовляв, Дім Руссова - спадщина всього міста, він має залишитися. Власне, обіцяти Гурвіцу можна було шо завгодно. Вибори вже були не за горами, а там - гори воно все синім полум’ям.

Ну от, відновлюють…















Аптека Гаєвського як вона нині є:








Її життя продовжуться. В котячій реінкарнації. Так, видно, більше шансів вижити.





Ремарка. Це знімалося 26 лютого. Ми тільки-но приїхали і нарешті знайшли «надзвичайно гарну будівлю», про яку Мирця продзеленчала мені всі вуха. То виявився і дуже цікавий мені, хоча й відомий лише з новин, той самий будинок Руссова. Отак, не зговорюючись, до нього прагнули. Там нас зловили місцеві телевізійники, наставили камеру. Запитали, що ми з цього всього думаємо. Так шо раптом хтось бачив по телевізору сонних і лохматих гавриків (здається, то був «35 канал». Є такий?) - то були ми. Дуже хтілося помахати лапою і передати привіт мамі. Але ми втрималися, чесно!
Моя думка. Не так давно деякі одесити разом з тим самим Русланом Тарпаном стояли тілом і чим попало іншим за пам’ятник Катерині Другій. Потрапили і ми на на неї, серед ночи. Може, вдень ця дрібноголова споруда не така страшна, але тоді виглядала, віверто кажучи, уйобіщно. Так сталося, то по суті була плата за Будинок Руссова. Не знаю, що насправді дорожче місту і його мешканцям.

Але він все ще є. Фасад, любов і біль одесітив (це було помітно по тому, як змінювалися вони при згадці про «погорільця»), легенда, пам’ять. Тим більше, що будинок цей, на відміну від сотень інших, побудований не з ракушняку, а з цегли - я навмисно світлини розглядав. А значить, після «термообробки» не перетворився на негашене вапно, яке попливе від дощика. І поки про нього не забули, має шанс вижити. А раптом таки встоїть?



Дяка yusmal  за витягування мене з хімії хай на трійку з мінусом, зато тверду:), та dibrov_s  за цікавинку з автографами «благодєтєлєй».

Джерела: revisor.od.ua, timer.od.ua, КПвУ

4орнобіле.

ПиС: Зміст
Одеса. Частина перша
Одеса. Частина друга
Одеса нічна
Одеса. Море
Одеса. Слівця і гумор
Одеса. Шо, де, почому
Післяслово. Аптека Гаєвського або Одеса зникаюча

історія, Одеса, архітектура

Previous post Next post
Up