сліпа художниця
***
- Де була, сестричко?
- Ходила побалакати з Андрієм.
- Він чимось здивований чи розгублений мені так здалось.
- Ми трішки посварилися.
- Через мене?
- Чого б це через тебе? Він просто не зрозумів мене, от і все…Хоч я розумію його.
- Сестричка, для чого ти перевертаєш картини?
- Та не перевертаю я їх, тобі здалось. Я просто міняю картини місцями. Чомусь мені здалось, що журналістам сподобається саме цей порядок речей.
- Зрозуміло, - каже Анна і її рука знаходить біле полотно натягнуте на раму, а я сідаю поруч, витягую ще одне біле полотно, прошу трішки помалювати біля неї, як завжди. І з несамовитим нетерпінням чекаю що ж з’явиться на полотні цього разу.
- Де була, сестричко?
- Ходила побалакати з Андрієм.
- Він чимось здивований чи розгублений мені так здалось.
- Ми трішки посварилися.
- Через мене?
- Чого б це через тебе? Він просто не зрозумів мене, от і все…Хоч я розумію його.
- Сестричка, для чого ти перевертаєш картини?
- Та не перевертаю я їх, тобі здалось. Я просто міняю картини місцями. Чомусь мені здалось, що журналістам сподобається саме цей порядок речей.
- Зрозуміло, - каже Анна і її рука знаходить біле полотно натягнуте на раму, а я сідаю поруч, витягую ще одне біле полотно, прошу трішки помалювати біля неї, як завжди. І з несамовитим нетерпінням чекаю що ж з’явиться на полотні цього разу.