Пригадую той давній матч
У селищі затишнім Страдч.
Тоді у Львові
Нам було по шістнадцять літ,
І був чудовим білий світ
В своїй основі.
На стадіоні без трибун
Гасали, як коней табун,
Воно й не диво.
М'яч був, звичайно, нарозхват.
Не пам'ятаю результат,
Та й неважливо.
Коли вже не зісталось сил,
На лузі "сервували" стіл
Гаразд, якмога.
Андрій Іванович навчав,
І поміж іншим жартував.
Зайшло надовго.
Валялись потім на траві.
І біля тумби, як в "корчмі",
Зібравшись скопом,
Злучили дружії ряди
Тамтою шклянкою води
З двійним сиропом.
02.01.2025
-------------------------------
Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/376193.html -------------------------------
Crossposting
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/866408.html