За кутом на вулиці Виспянського
Був зручний маленький магазинчик,
Краще супермаркету гігантського.
Часом купував собі гостинчик.
За відносно невеликі кошти
Куштував оті смачні цукерки.
Іноді стрічався листоноша,
Я питав про марки на конверті.
Йшов не поспішаючи, повільно.
Це і зрозуміло. Справа в тому,
Що (я досвід мав) було доцільно
З'їсти, не доходячи до дому.
Вдома я розповідаю байку.
"Що ти їв?"- Вигадував, не вперше,
Та не звик (хоч не боявся лайки) -
Іноді додолу очі вперши.
Ось така вона, дитяча втіха.
Повернувся в далечінь далеку
І відчув той смак. Життєва віха.
Потім там була майстерня ЖЕКу.
Ті прикмети часу громадянського -
Спогади буття найважливіші.
...За кутом на вулиці Виспянського,
Так звалась Вишенського раніше.
03.07.2023
Crossposting
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/820004.html