Вечірні тіні найдовшого дня
Прийшли на трамвайну зупинку.
Заждали, поки вляглась метушня,
Встелилися для відпочинку.
І майже щезли. Та ось ліхтарі
Збудили їх раптом. І знову
Всюди тепер - і в мойому дворі,
Вважаю, що не випадково.
А вдень ховаються десь по кутах,
По заростях чагарникових,
На листю з'являються і на листках,
На аркушах цих паперових.
22.06.2023
Crossposting
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/813668.html