Давня Яффа подеколи схожа на Львів,
На Друкарську, що завжди прямує до Ринку,
Де не змиє і злива відбитки віків,
Де немає підстави для перепочинку.
Ми ступаємо по скам'янілих слідах,
Ось бруківка, ті ж самі церкви і костели,
Не вчуваємо часом про обраний шлях,
Та на кожному розі лицарські оселі.
Пальми, море, мечети. Рвучкий перехід.
Повертання хіба що у згадках можливе.
Озирнутись, вдивитись минулому вслід
І відвести питання занадто чутливе.
05.06.2023
-------------------------------
Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/651577.html -------------------------------
Crossposting
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/804118.html