На Майдані, а тоді Калініна,
Сісти у тролейбус вісімнадцять.
Там цвітуть дерева, ще не спиляні,
До сьогодні маряться і сняться.
Лобом в скло і подорож по вулицях,
По Великій по Житомирській, по Фрунзе.
Шлях цей, любий із дитинства, чується
В пам'яті моїй, сягає в думці.
Головне життєве нагородження -
Почування батьківського дому.
Неосяжний рідний світ походження.
Це мені без сумніву відомо.
05.05.2023
--------------------------------
Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/659384.html --------------------------------
Crossposting
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/795623.html