Крізь дерево палає сонця злато,
В серпанку пилу світиться земля.
Минає день - неначе винувато,
Та втішливо, не знаю звідкіля.
Що з того, що часами був похмарним,
Що звабити до себе не зумів?
Він дав мні те, чого я прагнув марно, -
Жагу і змогу жити так, як хтів.
13.09.2022
-------------------------------
Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/429213.html -------------------------------
Crossposting
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/754923.html