P. S. (Мислитель)

[alex_strelok]

Ангел світлокрилий одягнув брудні рвані шати,
Та й пішов по світу гуляти,
Десь проходив, надибав до хати,
Де в той час я почав щось писати.
    Я вийшов на поклик.
    Собака мовчав,
    Кіт лежав біля ніг.
    Стояв бідний старець.
    Собака скавчав,
    Кіт побіг на поріг.
Я думав про небо, про сонце, про рай,
Я знав що мене відірвали від нього.
Тому я вважав, що я правий, й вказав
Від дому свого тому старцю дорогу.
    Старець бідний повернувся і пішов на схід
    Заскавчав старий собака і заплакав кіт.
    Погляд мій з небес спустився,
    Вслід я старцю подивився
    І побачив двійко крил,
    Що світліші від світил.
Я побіг по куряві шляху,
Я догнав того старця в дорозі,
Я упав на коліна від ляку,
Я просився помилувать в Бозі.
 Він сказав що прощення із нами,
 Ходить десь кам’яними шляхами,
 Я мовчав у пилюці прибитій,
 Моя совість ридала сльозами.
  Я усе намагався збагнути,
  Мені ангел усеє пробачив,
  Я усе обіцяв не забути,
  Він лишив тільки подих гарячий.
    Я вернувся до дому,
    Собака мовчав,
    Кіт лежав на порозі,
    Я забув про втому.
    Пам’ятав каяття,
    Свої думи писав,
    Про буття на дорозі...
    Й так пішов із життя.
11.11.1999
м. Черкаси