Терниста дорога до меблів
Вже майже рік тому я писав про перші враження від нововідкритого торгового центру Три Слони і в числі іншого зауважив його повну пішохідну недоступність. Бракувало кількасот метрів тротуару і пішим відвідувачам доводилося крокувати узбіччям міської кільцевої дороги. Днями я знову відвідав Трьох Слонів у справах державної важливості в пошуках деякого умеблювання та дорогою побачив, що в напрямку пішохідної доступності не змінилося нічого.
1. Варіантів два. Або йти вищезгаданим узбіччям траси, або - ось цією стежкою посеред поля. В сонячну погоду стежкою, звісно, приємніше та живописніше (особливо коли квітне люпин). Але в дощ вона неминуче перетвориться на болото і лишиться перший варіант - узбіччя.
2. Дійшовши до кінця польової стежки, впираєшся в паркан. Поява клієнтів з цього боку проектом, очевидно, не передбачена. Звісно, якщо ми вже дійшли до цього місця, то не проблема обійти паркан по периметру та пройти до центрального в'їзду.
3. Тротуару нема, проте біля входу з'явився пам'ятник слонам.
4. Вже потім виявилося, що замість тротуару передбачено інший варіант доставки піших відвідувачів до торгового центру. Від Епіцентру до Слонів курсує мікроавтобус, який безкоштовно підвозить людей. На ньому я і повернувся назад до Епіцентру. Це все дуже мило, але ж не може повноцінно замінити собою нормальної пішохідної доріжки, адже невідомо, як регулярно їздить той бусик, який до того ж може поламатися чи просто поїхати по власних справах. А ти стій, чекай...
Дорогою спитав в водія, чи не планують зробити тротуар - сказав, що ні, бо це дорого. Хм... Тротуар дорого, а купувати мікроавтобус та городити монументи слонам - недорого. Згадався анекдот, що декому простіше винайти джип, ніж відремонтувати дорогу.
Ось так і живемо.