Столичні замальовки (ч. 2)
Раніше я завжди їздив до Києва лише по справах - то на виставки, то на заміри чи зустріч з замовниками. Деколи виходило трохи прогулятися, деколи для цього вже не було ні часу ні сил. Цього разу чи не вперше поїхав просто так - погуляти містом. В минулому пості я вже описав своє враження від столичного громадського простору. Цього разу будуть просто фотки в хронологічному порядку - як ходив, так і викладаю :)
1. Ось так виглядав мій маршрут.
2. Сонний Київ зустрів сірим небом та мокрими тротуарами. Місцями ще лишилася приємна стара архітектура.
3. Навіть тут Львів нагадав про себе :)
4. Володимирський собор на бульв. Тараса
5. Інтер'єри трохи нагадали храм Спасу на Крові в Петербурзі.
6. Як на мене, так заклеювати вікна громадського транспорту рекламою - свинство по відношенню до пасажирів.
7. Бібліотека Університету ім. Шевченка поварбована у мегаяскравий колір...
8. ...який ідеально пасував до кольору шнурівок на моїх кросівках :)
9. А навпроти уныверситету - ось такий МАФ з національним колоритом.
10. Пам'ятник класичній київській бабці. Анфас вона така страшна, що краще я обмежуся цим ракурсом :)
11. Бульвар Шевченка та кловська дура найвищий будинок України на задньому плані.
12. Попри ранню годину суботи, біля оперного вже катаються скейтери.
13.
14. Значна кількість новобудов збудована за принципом "не можеш зробити красиво - зроби помпезно".
15. Софія Київська здивувала ціною вхідного квитка - 53 грн. Цікаво, звідки така аптекарська точність? Чому не 50 чи 55?
16. Михайлівський Золотоверхий чомусь забороняє фотографувати всередині.
17.
18. На території Михайлівського є громадська вбиральня, в писуарах якої вода чомусь текла не зупиняючись. Схоже, що економією води тут не переймаються.
19. Андріївська церква на мій смак є найгарнішим храмом Києва.
20.
21. Від підніжжя церкви відкривається панорама на Поділ та Лівий берег, однак зараз милуватися нею незручно - будівля, нажаль, в аварійному стані і підходи до краю майданчика перекриті.
22. Доводиться дивитися здалеку.
23. Андріївський узвіз запам'ятався крутизною нахилу та кривизною бруківки. "Як тут ходити на високих підборах?" - подумав я і цієї ж миті сам мало не підвернув ногу.
24. А загалом тут дуже гарно та атмосферно. Мабуть це і є саме та самобутність, за втратою якої так тужать києвофіли.
25. Ось цей ракурс хоч зараз на листівку. Ще машини на підводи поміняти та прибрати графіті...
26.
27.
28. Мабуть непросто підніматися тут ровером.
29. Машиною, звісно, простіше.
30.
31.
32. В колекції кожного туриста, що гуляв узвозом, має бути фотка чорного кота, що сидить біля входу до будинку-музею Булгакова.
33.
34.
35. Цей маленький усміхнений Фіатик дуже органічно виглядає саме у такому оточенні.
36. Продавці сувенірів завершують розкладати свій крам. Один з них після кількох питань, за якими не послідувала покупка, голосно пробурчав - "Ходят тут, только голову морочат!".
37. Неподалік від буркітливого торговця знімали кіно. Називатися має "Манекенниця". Технічні робітники на диво чемно попросили почекати кілька хвилин, поки відзнімуть дубль.
38. Ось так і закінчився Андріївський узвіз.
39. Далі буде.
