Хто поїде в Трускавець? (ч. 3)
Приїхавши до Трускавця, першим ділом (поки була погода) я направився шукати дах, звідки можна було б познімати панорами. Підходящий будинок знайшовся дуже швидко, а от з потраплянням на дах довелося почекати. За приємною трускавецькою традицією, обидва під'їзди були відчинені, однак місцеві мешканці неохоче йшли на контакт, переважно спілкуючись через двері. "Ніхто тобі ключа не дасть, бо котушки ліфтів крадуть!" - прокричали з-за чергових дверей.
На щастя в сусідньому під'їзді люди виявилися більш говіркими і не обійшлося без частки везіння - власники ключа якраз виходили всією сім'єю на прогулянку. Прийди я на хвилину пізніше - і цих фотографій вже мабуть би не було. Але я прийшов вчасно.
1. Трускавецький вокзал, на якому я пів-години тому вийшов з електрички.
2. Футбольне поле неподалік вокзалу.
3. Чималенький продуктовий ринок.
4. Вид в сторону Стебника.
5. Територія біля вокзалу хаотично забудована будиночками сільского виду. До речі ці будиночки маскують собою вид на вокзал, якщо йти чи їхати від центру, тому поворот до вокзалу досить легко пропустити - будьте уважні.
6. Як і у Львові, тут теж є свій Міленіум.
7. Ну і нарешті - вид в сторону центру. Ліворуч квартал радянських санаторіїв біля центрального бювету. Праворуч височіє недобудова найвищого трускавецького хмарочосу.
8. Вид на центральний парк.
9. Зліва за деревами біліє готель Ріксос Прикарпаття.
10.
11. Житлові квартали.
12. Двір.
13.
14. Про одну з недобудованих трускавецьких висоток (бетонний каркас з краном) нещодавно почув, що її будівництво зупинили зовсім не через фінансові труднощі, а через те, що грунти під нею почали просідати, не витримавши навантаження. І тепер її треба або розбирати (що дорого), або укріплювати фундамент (що ще дорожче). Наразі ж не роблять ні першого, ні другого.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21. Ось так почалася моя прогулянка Трускавцем. А що було далі - ви вже бачили ( частина 1, частина 2).
